Кожен працівник повинен чітко знати свої права, завдання й обов’язки за займаною ним посадою (виконуваними ним роботами), а також бути повідомлений про відповідальність, яка йому загрожує за невиконання або неналежне виконання покладених на нього функцій. Усю цю інформацію включають у посадові (робочі) інструкції, з якими працівників ознайомлюють під підпис. Як правильно скласти такий документ, ви дізнаєтеся прямо зараз. Посадові інструкції розробляють за кожною посадою, передбаченою в штатному розписі підприємства. Їх складають для таких категорій працівників: -керівників; Виняток можуть становити окремі керівники, для яких правове положення, основні завдання, обов’язки, права і відповідальність визначені в Статуті підприємства або в Положенні про структурний підрозділ. -професіоналів; -фахівців; -технічних службовців. Для робітників же розробляють робочі інструкції. Доцільно, щоб розробкою посадової (робочої) інструкції займався керівник відповідного структурного підрозділу. Адже саме він може визначити, які завдання повинен вирішувати співробітник для досягнення цілей, що стоять перед підрозділом і підприємством загалом. Проте розробляти посадові (робочі) інструкції може і спеціаліст із праці. Посадові (робочі) інструкції не повинні включати умови, що обмежують права і соціальні гарантії працівників, надані їм трудовим законодавством. А тепер пильніше розглянемо «нутрощі» посадової і робочої інструкцій. Зазвичай текст посадової інструкції включає 7 розділів. Таблиця 5.1. Розділи посадової інструкції
Зверніть увагу: в посадову інструкцію не обов’язково вносити всі перелічені розділи. Наприклад, може бути відсутнім розділ «Взаємовідносини (зв’язки) за посадою», якщо порядок взаємодії працівників підрозділів відображений у Положеннях про ці структурні підрозділи. Водночас у посадових інструкціях працівників підприємств, що не мають структурного ділення, або працівників, безпосередньо підпорядкованих керівнику підприємства, необхідно детально викласти їх взаємовідносини з підрозділами, окремими працівниками і сторонніми організаціями. Можна не включати в посадову інструкцію і розділ «Кваліфікаційні вимоги». Інформацію про рівень освіти, кваліфікацію, спеціальність, необхідний стаж роботи у такому разі вказують у розділі «Загальні положення». Усі посадові інструкції підприємства мають бути взаємопов’язані, щоб не допускати дублювання в роботі співробітників Тепер що стосується робочих інструкцій. Вони зазвичай складаються з 5 розділів. Це: -«Завдання та обов’язки» — включає зміст робіт, які повинен виконувати працівник, а також характеристику робочого місця; -«Права» — визначає делеговані працівнику повноваження, за допомогою яких він повинен забезпечувати в процесі своєї роботи виконання покладених на нього завдань і обов’язків; -«Відповідальність» — містить показники особистої відповідальності за результати діяльності і виконання робіт, а також за невжиття належних заходів у межах своїх обов’язків; -«Повинен знати» — відображає вимоги до спеціальних знань, умінь, майстерності робітника, викликані реальними умовами виробництва (сфери послуг), особливостями устаткування, матеріалів, інструментів, використовуваних для виконання робіт; -«Кваліфікаційні вимоги» — визначає норми, які стосуються професійної освіти і досвіду, достатніх для повного і якісного виконання робіт за професією. За необхідності робоча інструкція може бути доповнена розділами «Загальні положення», «Приклади робіт», «Взаємовідносини (зв’язки) за професією». Готову посадову (робочу) інструкцію підписує керівник структурного підрозділу або спеціаліст, що підготував її. Потім інструкцію узгоджують з начальником відділу праці і заробітної плати, заступником директора за підлеглістю і юрисконсультом, після чого її затверджує керівник підприємства. Затверджену посадову (робочу) інструкцію доводять до відома працівника під підпис. Один примірник інструкції зберігають у відділі кадрів підприємства, а другий передають працівнику. Далі пропонуємо ознайомитися з прикладом посадової інструкції бухгалтера, який має повну вищу освіту (належить до категорії професіоналів). Згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010 зазначеній посаді відповідає код 2411.2. Бухгалтер, що не має повної вищої освіти, належить до професійної групи «фахівці» (код 3433), тому його посадова інструкція міститиме інші вимоги. Припустимо, що бухгалтер відповідає за облік необоротних активів, запасів і розрахунків з постачальниками і підрядниками. Навіть якщо посадова (робоча) інструкція складена грамотно, до неї може знадобитися внести зміни. Наприклад, у разі перерозподілу обов’язків між працівниками у зв’язку зі скороченням чисельності або раціональним розподілом праці. Вносять такі зміни на підставі наказу керівника підприємства і за згодою працівника. У певних випадках посадова (робоча) інструкція має бути замінена. Така необхідність може виникнути, якщо, наприклад, змінилося найменування підприємства, його структурного підрозділу або назва посади. Порядок оформлення, побудови, викладення посадових (робочих) інструкцій і внесення в них змін установлюється методологічною інструкцією, що розробляється на підприємстві. Посадові інструкції розробляють за кожною посадою, передбаченою в штатному розписі підприємства. Для робітників розробляють робочі інструкції. Посадові (робочі) інструкції не повинні включати умови, що обмежують права і соціальні гарантії працівників, надані їм трудовим законодавством. Затверджену посадову (робочу) інструкцію доводять до відома працівника під підпис. Зміни до посадової (робочої) інструкції вносять на підставі наказу керівника підприємства і за згодою працівника. |