Консультує Світлана Сакун, начальник відділу земельних відносин.

До селищної ради часто звертаються жителі (мешканці) громади стосовно вирішення земельного спору щодо меж між суміжними земельними ділянками задля приведення меж земельних ділянок відповідно до даних державного акту про право власності на землю. Дані земельні ділянки, про які йде мова, приватизовані, що підтверджується існуючими державними актами на право власності на земельну ділянку. При цьому межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) не винесені та не встановлені межові знаки. У зв’язку з тим, візуально встановити фактичний розмір земельної ділянки неможливо, комісією з вирішення земельних спорів селищної ради рекомендується власникам суміжних земельних ділянок звертатися щодо винесення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) до юридичних осіб, що володіють необхідними технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів- землевпорядників, або фізичної особи-підприємця, який володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером – землевпорядником.

Відповідно до статті 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

Земельні спори розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви.

Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

У випадку, якщо земельний спір стосується меж суміжних земельних ділянок-без залучення землевпорядної організації або фізичної особи-підприємця, які мають відповідні сертифікати, вирішити його у більшості випадків неможливо.

Отже, якщо комісія з вирішення земельних спорів не може візуально чітко визначити порушення або не порушення межі одним із суміжних землевласників чи землекористувачів, для врегулювання цього спору мають бути залучені землевпорядна організація або сертифікований інженер-землевпорядник, які за допомогою спеціальних приладів, відновлять межі земельної ділянки.