МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА

ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ДНІПРОВСЬКА ФІЛІЯ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

«ДНД ПВІ «НДІпроектреконструкція»

арх. № 017/19 ПЗ

прим. № 1

Г е н е р а л ь н и й п л а н

с. Олександрівка

Дніпровського району Дніпропетровської області(внесення змін)

Замовник: Олександрівська сільська рада

Договір: №017/19 від __.__.2019р.

Дніпро - 2019 р.

СКЛАД ПРОЕКТУ

ЗМІСТ

І. ВСТУП4

II. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА8

2.1 Стисла характеристика географічного розташування населеного пункту, його адміністративний статус, відомості про площу території та чисельність населення, місце в системі розселення.8

2.2 Оцінка реалізації попереднього генерального плану.10

2.3 Аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів, що визначають конкурентні переваги та обмеження розвитку населеного пункту11

2.4Характеристика структури та обсяги існуючого житлового фонду, об’єктів обслуговування, перелік об’єктів господарського комплексу, інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів.14

2.5 Аналіз відомостей про стан навколишнього природного середовища.19

2.6 Аналіз ресурсного потенціалу, тенденцій розвитку населеного пункту та прилеглих територій.22

III. ОБГРУНТУВАННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ27

3.1.Стратегія розвитку населеного пункту. Параметри демографічного,27

3.2.Основні пріоритетні та цільові показники соціального та демографічного розвитку сільського населеного пункту. 29

3.3. Характеристика територій, необхідних для розвитку населеного пункту, а також територій спільних інтересів суміжних територіальних громад.31

3.4. Пропозиції щодо розширення межі населеного пункту.33

3.5.Опис перспективної планувальної структури та функціонального зонування.35

3.6.Характеристика територій та визначення заходів щодо їх освоєння, у тому числі: проблемні території та умови їх реабілітації; території пріоритетного розвитку та умови їх освоєння.37

3.7.Пропозиції щодо формування системи громадських центрів39

3.8.Обсяги житлового будівництва.39

3.9.Напрями розвитку вулично-дорожньої мережі, транспорту,

інженерної інфраструктури.40

3.10.Заходи з інженерної підготовки та захисту територій від небезпечних геологічних та гідрогеологічних процесів, організація відведення поверхневих вод.41

3.11. Пропозиції щодо охорони навколишнього природного середовища,

подолання та запобігання проявів негативних природно-техногенних факторів для поліпшення життєвого середовища.43

3.12.Пропозиції щодо збереження та охорони нерухомих пам’яток культурної спадщини, територій, що мають статус земель історико-культурного призначення45

3.13. Пропозиції щодо встановлення режиму використання територій, визначених для майбутніх містобудівних потреб.48

3.14.Рекомендації щодо розроблення плану зонування території або черговості виконання плану зонування її окремих частин та детальних планів територій.48

3.15.Розрахункові показники та заходи щодо розвитку:49

3.15.1. Житлового будівництва.49

3.15.2.Системи громадських центрів.49

3.15.3.Соціальної інфраструктури державної та комунальної власності (об’єктів освіти, медичного забезпечення, культури та спорту, а також місць поховань, пожежних депо тощо), які забезпечують соціально-гарантований рівень життя згідно з державними будівельними нормами або встановленими цільовими показниками з урахуванням особливостей населеного пункту.50

3.15.4. Озеленених територій загального користування, ландшафтнорекреаційних територій населеного пункту.56

3.15.5.Вулично-дорожньої мережі56

3.15.6.Інженерної інфраструктури за видами57

3.15.7.Дощової каналізації, інженерної підготовки та захисту території.61

3.16. Перелік організаційних заходів із реалізації генерального плану.63

3.17. Основні показники генерального плану населеного пункту64

ДОДАТКИ, ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ65

‎ І. ВСТУП

Містобудівна документація «Генеральний план села Олександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області (внесення змін)», розроблено Дніпровською філією ДП«ДНД ПВІ «НДІпроектреконструкція» (далі – Розробник), на замовлення Олександрівської сільської ради, на підставі рішення сесії Олександрівської сільської ради «Про розгляд питання щодо розроблення містобудівної документації» від 18 червня 2019 року № 14-28-VII, згідно завдання на проектування та договору №017/19, укладеного Розробником з Олександрівською сільською радою. Економічні та територіальні розрахунки розвитку села Олександрівка показано на період не менше 20 років (орієнтовно станом на 01.01.2039 рік – надалі розрахунковий етап з виділенням 1 черги будівництва – 7 років (до 2025 року).

Внесення змін до раніше розробленого генерального плану населеного пункту обумовлене насамперед необхідністю вирішення поточних питань забудови села. Крім того, рішенням виконавчого комітету Олександрівської сільської ради «Про розгляд питання щодо необхідності збільшення площі села Олександрівка» від 12 червня 2019 року №26 на розгляд сесії ради винесена пропозиція збільшення меж села за рахунок прилеглих територій державної, комунальної та приватної власності. При цьому, в зазначеному рішенні сесії Олександрівської сільської ради «Про розгляд питання щодо розроблення містобудівної документації» від 18 червня 2019 року №14-28-VII визначена безумовна можливість задоволення зазначеної пропозиції, враховуючи численні звернення ветеранів війни та місцевих мешканців пільгових категорій з приводу першочергового відведення їм земельних ділянок для містобудівних потреб, згідно норм передбачених діючим законодавством.

Метою та ціллю роботи є визначення стратегії розвитку села Олександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області та шляхів її реалізації.

Генеральний план визначає: потреби в територіях для забудови та іншого використання; обґрунтовує доцільність зміни межі села; пріоритетність забудови та іншого використання території; межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання території; планувальну структуру та композицію забудови; загальний стан довкілля, фактори, що його формують, а також містобудівні заходи щодо поліпшення санітарно-гігієнічного стану; території, що мають обмеження (природоохоронні, санітарно-гігієнічні, інженерно-будівельні) та їх використання.

Сільська рада має керуватися генеральним планом під час:

-підготовки обґрунтування пропозицій щодо зміни меж села;

-підготовки вихідних даних для розробки планів земельно-господарського устрою території села;

-вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів містобудування та упорядкування території;

-вирішення питань вибору, вилучення, надання у власність чи користування земельних ділянок, надання дозволу на будівництво об’єктів містобудування;

-організації розроблення та затвердження зонінгу, детальних планів території, планів червоних ліній, іншої необхідної документації;

-організації проведення грошової оцінки земель;

-розроблення і затвердження місцевих містобудівних програм та програм соціально-економічного розвитку;

-організації роботи з проведення оцінки впливу діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності;

-узгодження питань забудови та іншого використання територій, в яких зацікавлені територіальні громади суміжних адміністративно-територіальних одиниць;

-встановлення на відповідних територіях режиму використання земель передбачених для містобудівних потреб.

Графічна частина проекту виконана на цифрованій картографічній основі у державній геодезичній системі координат УСК-2000 масштабу 1:2000, яка була надана Замовником (розробник «КП «Архітектурне бюро» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області», 2018 р.).

Генеральний план, після його затвердження, є основним документом, обов’язковим для всіх організацій, що здійснюють проектування та будівництво на території села Олександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області.

Розділи «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) на особливий період» і «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час» виконуються за окремим договором.

В якості вихідних даних надано:

• Завдання на виконання проекту «Внесення змін до Генерального плану с.Олександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області»;

•Протокол громадських слухань с. Олександрівка, 18 листопада 2019року;

• Лист Управління містобудування та архітектури Дніпропетровської ОДА,

«Щодо надання державних вимог» від 06.11.2019 року № 140/0/252-19;

•Лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області «Про надання інформації» від 26.11.2019 року №\13-4-0.3-9055/2-19;

•Лист Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА, «Про надання інформації»;

• Лист Головного управління державної служби України з питань безпечності продуктів та захисту споживачів в Дніпропетровській області «Про надання вимог щодо урахування державних інтересів» від 13.11.2019 року № 880/0/253-19;

•Лист Управління цивільного захисту Дніпропетровської ОДА «Про надання вимог щодо державних інтересів» від 22.11.2019 року № 1364/0/134-19;

•Фрагмент газети «Дніпровська Зоря» № 37 від 04 жовтня 2019 року, повідомлення про початок розроблення Генерального плану села Олександрівка, та про оприлюднення заяви щодо визначення обсягів стратегічної екологічної оцінки;

•Рішення сесій та виконкому Олександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області:

-«Про затвердження Генерального плану села Олександрівки, та розробку детального плану нового масиву населеного пункту» від 27 жовтня 2010 року;

-«Про затвердження містобудівної документації» від 26 листопада 2015 року №24-02-VII, від 30 березня 2016 року №39-05-VII, від 14 грудня 2018 року за №34-25-VII;

-«Про затвердження переліку назв вулиць та провулків в населених пунктах Олександрівської сільської ради» від 30 березня 2016 року №15-05-VII;

-«Про розгляд питання щодо необхідності збільшення площі села Олександрівка» від 12 червня 2019року №26;

-«Про розгляд питання щодо розроблення містобудівної документації» від 18 червня 2019 року №14-28-VII.

•Паспорт територіальної громади Олександрівської сільської ради (станом на 01.08.2019 р).

В проекті враховані рішення раніш розробленої документації:

•Технічна документація про визначення меж територій пам’яток археології на землях Олександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області ( 2010 р.);

•Програма інноваційного, економічного і соціального розвитку Олександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на 2020-2025 роки;

•Проект районного планування Дніпропетровського району Дніпропетровської області, НДІ «ДІПРОМІСТО», Київ 1982 р.;

•«Схема планування території Олександрівської сільської ради», як частини Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ДП «Містобудівний кадастр», 2009 р.;

•Генеральний план села Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ДП «Містобудівний кадастр», м. Дніпропетровськ, 2010 р.;

•Проект планування та забудови с. Олександрівка, учгосп «Самарський» Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ДПІ «Дніпроцивільпроект», 1985 р.;

•РП «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга р. Самара в районі вулиці Красна в с. Олександрівка, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область», Державний регіональний проектно-вишукувальний інститут «Дніпродіпроводгосп»;

•«Проект схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області»,

•м. Дніпро № 176-8/VIІ від 24.03.2017 р. ;

•Проект «Внесення змін до детального планування та забудови західної частини території с. Олександрівка Дніпропетровського району;

•Проект «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга водних об’єктів в селі Олександрівка Дніпропетровського району», ТОВ ПВП «Сводбудпроект» 2010 р.;

Проект виконано відповідно до Конституції України та Законів України:

•Земельний кодекс України.

•Водний кодекс України.

•Закон України «Про основи містобудування».

•Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

•Закон України «Про автомобільні дороги».

•Закон України «Про природно-заповідний фонд України».

•Закон України «Про охорону культурної спадщини».

•ДБН Б.2.2-2019 Планування та забудова територій.

•ДБН Б.1.1-15:2012 Склад та зміст генерального плану населеного пункту.

•ДБН Б.2.4-3-95 Генеральні плани сільськогосподарських підприємств.

•ДБН В.2.3-5-2001 Вулиці і дороги населених пунктів.

•Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

• (ДСП№173).

•Інших нормативно-правових актів та нормативно-методичних положень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Проект виконаний авторським колективом авторським

ДП «ДНД ПВІ «НДІпроектреконструкція» у складі:

Архітектурно-планувальна частина

Головний архітектор проект І.А. Соколов

АрхітекторМ.Ю. Стельмашова

Провідний інженер Р.Р. Мусаєв

Економічні розрахунки

Провідний фахівець Н.О. Чорная

II. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Стисла характеристика географічного розташування населеного пункту, його адміністративний статус, відомості про площу території та чисельність населення, місце в системі розселення.

Історична довідка, адміністративний статус населеного пункту.

Олександрівка - село в Україні, в Дніпровському районі Дніпропетровської області. Орган місцевого самоврядування — Олександрівська сільська рада із центром в селі Олександрівка.

Адміністративна будівля сільської ради розташована в центрі села.

Засновано в 1861 році як німецька колонія Біллерфельд (Billerveld).

У 1886 році у Біллерфельді було 379 мешканців, 49 дворів, молитовний будинок, школа, столярний цех. Колонія входила до Йозефської волості Новомосковського повіту. Перейменовано у 1926 році. Своєю назвою село Олександрівка зобов’язане царю Олександру ІІ, який правив реформи по розкріпаченню селян.

Населення Олександрівки у 1989 році приблизно становило 2400 осіб.

Радянська влада встановлена в січні 1918 року.

З 1923 року Олександрівка в складі Карламаркського району.

В 1925 році налічувалось 79 дворів, в яких проживало 616 душ чоловічого та жіночого населення.

З 1959 року утворено ж.м. Ігрень, до складу якого увійшло село Олександрівка.

З 20 травня 1970 року віднесена до категорії села, 1970 рік став роком утворення Олександрівської сільської ради.

До складу Олександрівської сільської ради входять два населених пункти: село Олександрівка -3004 мешканців, - 1177 домогосподарств, з них – 26 багатоквартирних будинків. Село Василівка - 218 мешканців, - 116 домогосподарств.

Площа села Олександрівка на даний час складає 318,4 га. Межі затверджені рішенням ІХ сесії Дніпропетровської районної ради ХХІІІ скликання від 21.10.1999 року № 14.

Географічне розташування населеного пункту.

Село Олександрівка розміщене на лівому березі річки Самари (Самарська Затока), в північній частині території сільської ради. Вище за течією до села примикає Дніпропетровський Держрибгосп і річка Татарка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване місто Дніпро, в 25 км транспортної досяжності від центру м. Дніпро, та в 7 км від найближчої залізничної станції Ігрень, лінії Синельниково - Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці.

Транспортне пов`язане з центром міста регулярними автобусними маршрутами, з інтервалом руху мікроавтобусів 10-15 хвилин. Тривалість проїзду до центру 30-40 хвилин. Маршрутне таксі від площі Дем'яна Бідного (центр) і від вокзалу.

Поруч проходить автомобільна дорога Т 04-02 до а/д М-18.

Село Олександрівка оточене:

•з північного заходу – СТ «Самарський», СТ «Троянда», СТ «Самарський розлив» та р. Самара (Самарська Затока), землі Підгородненської міської ради Дніпровського району;

•з півночі – СТ «Жемчужина», землі сільськогосподарського призначення (у тому числі – виробництва АПК) ДП «Дослідне господарство Дніпровської дослідної станції Інституту овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук України», землі Слобожанської селищної ОТГ;

•з північного сходу – р. Татарка, далі межа сільської ради, землі Піщанської ОТГ Новомосковського району;

•зі сходу – кукурудзообробний завод, господарчі споруди, землі сільськогосподарського використання, землі Ілларіонівської ОТГ;

•з півдня – автодорога територіального значення Т 04-02 (Ігрень – Олександрівка, до а/д М-18);

•з заходу - землі сільськогосподарського використання, за якими – межа м. Дніпро.

Рельєф села хвилясто-рівнинний. Абсолютні відмітки поверхні від 53м до 62м. Географічні координаты: 48°30′47″ пн. ш. / 35°13′53″ с. д. Середня висота над рівнем моря – 50м.

2.2 Оцінка реалізації попереднього генерального плану.

Оновлення генерального плану розробляється у зв’язку з тим, що попередньо розроблена містобудівна документація частково втратила актуальність, не відповідає сучасним вимогам містобудівних норм та класифікації землекористування, а також у зв’язку з необхідністю отримання в користування органа місцевого самоврядування містобудівної документації, яка б дала можливість приймати управлінські рішення щодо розміщення нових територій для житлової забудови, впорядкування його територій, а також забезпечити сталий розвиток населеного пункту, визначивши черговість розміщення нової житлової забудови, покращення культурно-побутового обслуговування населення та існуючого функціонального зонування території селища, удосконалення вулично-дорожньої мережі, забезпечення формування повноцінного життєвого середовища.

Попередній генеральний план села Олександрівка Олександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, був розроблений у 2010 році державним підприємством «Містобудівний кадастр» на підставі відповідного рішення сесії Олександрівської сільської ради від 12.02.2010 року № 02-29-V та затверджений рішенням сесії Олександрівської сільської ради «Про затвердження Генерального плану села Олександрівка та розробку детального планування нового масиву населеного пункту» від 27 жовтня 2010року № 09-34-V.

Межі села Олександрівка встановлені відповідним рішенням сесії Дніпропетровської районної ради Дніпропетровської області IX сесії XXIII скликання від 21.10.1999 року №14, згідно діючої на той час законодавчої процедури.

Проект був розроблений з урахуванням проекту «Схема планування території Олександрівської сільської ради», який виконано ДП «Містобудівний кадастр» в 2009 році.

Основні рішення генерального плану 2010 року базувалися на містобудівних потребах селища, які відповідали характеру, видам діяльності населення, основним напрямкам розвитку промислового і сільськогосподарського виробництва, системою розподілу праці, властивою планової економіки того часу.

Згідно генерального плану 2010 року, подальший розвиток с. Олександрівка планувався в затверджених межах. На першу чергу було передбачено подальший розвиток нової житлової та громадської забудови на двох, раніше зарезервованих для цих цілей ділянках (в західній частині - 25 га, в північній частині – 11га), забудова районів садибної забудови з об’єктам соціального та торгівельного обслуговування, транспортно-інженерними комунікаціями.

Не всі рішення генерального плану виконані в повній мірі.

Освоєння вище перерахованих територій розпочато частково. На багато земельних ділянок є правовстановлюючі документи, деякі ділянки ще знаходяться в стадії оформлення. На деяких ділянках вже побудовані житлові будинки та інші споруди, а на деяких будівництво тільки розпочато.

В даний час також триває освоєння території с. Олександрівка за рахунок ущільнення вільної від забудови внутрішньоквартальної території.

Виробничі території залишились в існуючих межах.

На перспективу передбачалось закриття існуючого кладовища, та разом з тим зменшення санітарної зони до меж житлової забудови з 300 м до 100 м через 20 - 25 років.

В теперешний час кладовище вважається закритим, на перспективу, це надає можливість збереження функції парку та житлової забудови на відстані 100м від кладовища.

Передбачені додаткові рекреаційні зони, в районі р. Татарка, за рахунок розчищення існуючих локальних маленьких водойм, на даний час поки що не створені.

2.3 Аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів, що визначають конкурентні переваги та обмеження розвитку населеного пункту

В умовах перехідного періоду від планової економіки до ринкової в даному

регіоні спостерігається економічний спад із значною втратою робочих місць через

призупинення функціонування промислових підприємств або скорочення об’ємів

виробництва. На даний час відстежується недостатність утворюючих факторів,

що уповільнює розвиток села, та негативно впливає на демографічну ситуацію у селі.

Соціально - економічний розвиток села та можливості ефективного використання його території залежатиме від ряду зовнішніх та внутрішніх чинників, які об’єднані в системну оцінки конкурентних переваг і обмежень.

Зовнішні чинники.

Переваги:

-cело розташовано поблизу великого промислового центру країни - міста Дніпро, до межі якого з західної сторони біля 1км (р-н Одинківка), що робить його привабливим для розміщення індивідуальної житлової забудови та агропідприємств приміської зони,

-в системі розселення с. Олександрівка знаходиться в зоні впливу великого промислового міста,

-транспортно зручно пов’язане з містом рейсовим транспортом, транспортна доступність до центру м. Дніпра - 30-40 хвилин, загальна протяжність до центра м. Дніпро – 25км,

-значна частина населення села працює та вчиться в закладах та підприємствах обласного центру, з повсякденними трудовими поїздками. Також населення використовує заклади м. Дніпра для вирішення питань епізодичного торгівельного, стаціонарного лікувального та культурно-побутового обслуговування.

На перспективу, згідно проекту «Внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпро», розробленим інститутом «Діпромісто» ім. Білоконя, 2019р., планується трасування автомобільної дороги міжнародного значення, біля 4км на південь від перспективної межі села. Обмежуючі чинники:

-скорочення обсягів промислового виробництва;

-зменшення кількості робочих місць;

-наявність підтоплених територій.

Фрагмент траси Південного об’їзду м. Дніпро.

Будівництво Південного об’їзду м. Дніпро, полегшить транспортне сполучення населеного пункту з містом Дніпро, та іншими населеними пунктами, що надасть новий імпульс розвитку с. Олександрівка

Переваги і обмеження за внутрішніми чинниками:

Село Олександрівка історично розвивалось в якості центрального села учгоспу «Самарський», який був базою Дніпровського державного агроуніверситету, та дослідної станції, що пояснює високий рівень забезпечення об’єктами культурнопобутового обслуговування та наявність кварталів малоповерхової безсадибної забудови в центральній частині села.

Громадський центр фактично сформувався, в своєму складі має адміністративні установи, установи культури і мистецтва, установи освіти і розташований по обидві сторони головних вулиць села - Центральної та Української.

Побудовані в останні десятиріччя квартали індивідуальної забудови, в існуючих межах населеного пункту, не мають резерву територій для подальшого розміщення центрів громадського обслуговування, головних споруд інженерної інфраструктури, об’єктів озеленення, а також формування головних вулиць з можливістю прокладання магістральних комунікацій. Суттєвим недоліком є часткове припинення розвитку промислової галузі і як наслідок - скорочення робочих місць.

Подальше освоєння кварталів садибної і громадської забудовою триває тільки за рахунок ущільнення вільної від забудови внутрішньоквартальної території, та деяких вільних територій, на які була раніше розроблена та затверджена містобудівна документація.

Існує значний попит на розміщення індивідуальної житлової забудови. Розташування села визначає перспективу його розвитку в якості приміського поселення м. Дніпра, для будівництва садиб, а також розміщення об’єктів обслуговування міста, та села - тепличних господарств, плодоовочевих баз, холодильників, елеваторів, філій промислових підприємств, складських приміщень.

Обмежуючим чинником використання (в існуючих межах населеного пункту) території прибережної зони р. Самара в рекреаційних цілях, для мешканців села та обласного центру, є освоєння берегової зони під колективні садівництва.

При збільшенні меж села, з'являється необхідність та можливість розвитку нових загальнодоступних рекреаційних територій в різних частинах населеного пункту.

Між тим наявність нових рекреаційних ресурсів передбачає можливість розбудови торгівельно-розважальних комплексів та спортивно-рекреаційних об’єктів.

Територія, для ведення нового будівництва, в основному передбачається за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до вимог ДБН Б.2.2-12:2019, ДБН Б.1-1-15:2012, ДСП 173-96 з урахуванням рекомендаційних вимог Управління охорони навколишнього середовища, встановлені нормативні санітарно-захисні та охоронні зони від існуючих об’єктів, які мають негативний вплив на навколишнє середовище.

2.4 Характеристика структури та обсяги існуючого житлового фонду, об’єктів обслуговування, перелік об’єктів господарського комплексу, інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів.

Сучасний стан функціонального використання земель в межах с.Олександрівка.

Територія населеного пункту в залежності від переважного функціонального використання ділянок, поділяється на сельбищну, виробничу, рекреаційну та ландшафтну.

Сельбищні території формуються переважно у вигляді зон житлової, громадської забудови, озеленених територій загального використання, а також інших функціональних елементів.

До виробничих відносяться території підприємств, об’єктів, комунальних підприємств та об’єктів, транспортної інфраструктури, складської забудови та інші об’єкти.

До території сільського населеного пункту належать також присадибні землі, в тому числі землі фермерських і індивідуальних господарств, а також майданчики комунальних об'єктів, що знаходяться в межах населеного пункту.

Громадська забудова представлена: будівля сільської ради, відділення пошти, бібліотека, амбулаторія, школа, дитячий садок, сільський будинок культури, адміністративна будівля ДП «Дніпропетровська дослідна станція інституту овочівництва і баштанництва НААН України», об’єкти торгівлі (магазини) та тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності. Є землі рекреаційного призначення: прибережна зона р. Самара (Самарська Затока) – 2 пляжі, парк ім. Комарова, стадіон в парку ім. Комарова.

За межами населеного пункту, вздовж берегової лінії р. Самара, розташовані садівничі товариства, а саме: СТ «Жемчужина», СТ «Самарський розлив», СТ «Троянда», СТ «Самарський».

На території садівничих товариств більшість садівничих ділянок приватизовані, є, які ще не занесені в земельний кадастр. Земельні ділянки в червоних лініях вулиць, ділянки будівель громадського призначення та землі під головними спорудами інженерних систем в садівницьких поселеннях належать обслуговуючим кооперативам і знаходяться в загальному користуванні товариств.

На території села функціонує комунальне підприємство «Мрія», державне підприємство «Дніпропетровська дослідна станція інституту овочівництва і баштанництва НААН України», фермерські господарства, а також ФОПи і кукурудзообробний завод.

Всього територія с.Олександрівка - 318,4га, у тому числі:

Сельбищна територія, у тому числі: –232,5 га;

громадські – 5,2 га;

безсадибна забудова – 11,5 га;

садибна забудова – 205,8 га;

озеленення загал. користування – 9,29 га;

виробничі:

виробництва – 5,7 га;

комунально-складські – 7,67 га;

кладовище – 2,06га;

транспортної інфраструктури – 62,52га;

територія зелених насаджень спецпризначення – 7,22га;

територія рекреаційного призначення – 0,71га.

В межах існуючого населеного пункту земля, яка не надана у власність для обслуговування житлових будинків чи ведення комерційної діяльності, та не оформлена у комунальну власність, належить державі.

В зонах, наближених до р. Татарка, та р. Самара, територія села частково знаходиться в водоохоронній зоні. На прибережних територіях р. Самара існують дві стихійні пляжні зони. Село розташоване в районі пригирлової ділянки Самари, яка утворює водосховище — Самарська Затока. Водосховище характеризується малими глибинами та відсутністю течії.

Населення

До складу Олександрівської сільської ради входять два населених пункти: село Олександрівка (3004 мешканців), село Василівка (218 мешканців). Загалом це складає 3222 жителів.

Існуюча забудова громадського центру.

Село Олександрівка має високий рівень забезпечення об’єктами культурно-побутового обслуговування, в основному забудоване кварталами малоповерхової безсадибної забудови, в центральній частині села є 26 багатоквартирних будинків.

Об’єкти торгівлі (магазини) та тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності, установи та організації.

Заклади соціально-культурної сфери:

•Олександрівський сільський будинок культури, - 1681кв м, 2 поверхи,

вул. Центральна,1:

-на 1-му – бібліотека,

-на 2-му – адміністративні приміщення сільради, відділення пошти, відділення поліції.

•Адміністративна будівля «Дніпропетровської дослідної станції Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України», вул. Опитна,1 – 2поверхи.

•Спеціально збудоване приміщення СБК, введене в експлуатацію в 1993р. В зв’язку з ліквідацією ДП «Самарський», на чиєму балансі перебувала будівля СБК, сільський будинок культури прийнятий в комунальну власність сільської ради 24.01.2012 року;

Освітні заклади:

•КЗ « Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області вул. Центральна, 1, на 700 місць;

•КЗ «Дошкільний навчальний заклад (яслі-садок) загального розвитку №4 «Рябінушка», Олександрівської сільської ради, вул.Шевченка,3, на 80 вихованців.

Заклади охорони здоров’я:

•Олексанндрівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини: 

село Олександрівка, вул. Центральна, загальна площа – 140 м2.

•Культові споруди:

•Храм «Воскресіння Христового» парафії Дніпропетровської єпархії Української православної церкви Московського патріархату: село Олександрівка, вулиці Тополина;

•Культова споруда «Різдва Пресвятої Богородиці» Дніпропетровської єпархії Української православної церкви Київського патріархату: село Олександрівка по вулиці Центральна (будівля колишньої амбулаторії).

Виробничий комплекс села

На території села функціонують:

•Державне підприємство «Дніпропетровська дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України»,

•ФГ «Діброва», вул. Зарічна,

•ФГ «Обрій», вул. Польова,

•ФГ «Калина», вул. Степова,

•ФГ «Світанок»,

які забезпечують місцевих мешканців продовольчими, будівельними та іншими необхідними для життєдіяльності товарами.

Транспортна мережа

Автошлях Т- 04-02 – автомобільна дорога територіального значення «Дніпро – Ігрень – Олександрівка – Соколове», до а/д М-18 проходить с південного боку існуючої межі села.

В’їзд до села здійснюється з автодороги - Т 04-02

Транспортна структура села складається з мережі головних вулиць (які забезпечують проїзд громадського, технологічного транспорту та автомобілів мешканців до доріг зовнішньої мережі), та житлових вулиць та проїздів:

-вул. Центральна - головний в’їзд до громадського центру села, на якій розташовані основні об’єкти інфраструктури обслуговування (довжина -0,97м, ширина в червоних лініях -25-30м);

-вул. Студентська - головна вулиця, проїзд через все село, до вул. Опитної, обслуговування кварталів безсадибної житлової забудови (довжина -0,85км, ширина в червоних лініях -25м),

-вул. Південна - головна вулиця, проїзд через все село, до вул. Опитної (довжина – 0,850км, ширина в червоних лініях -20м), далі до межі забудови;

-вул. Красна - головна вулиця, продовження проїзду від вул. Південної до північної межі забудови (довжина – 1,160км, ширина в червоних лініях -20м).

Паралельно територіальній автодорозі через все село проходить:

-вул. Українська - головна вулиця, об’єднує транспортний потік з більшості житлових вулиць, перетинає всі вулиці - в’їзди до села (довжина – 2,18км, ширина в червоних лініях - 40м).

Всього в межах с. Олександрівка знаходиться біля 40 вулиць, та 4 провулка. Всі головні та більшість житлових вулиць мають асфальтове вимощення, обладнані зовнішнім освітленням.

Існуючі мережі та споруди інженерного забезпечення

Водозабезпечення

Село Олександрівка забезпечується водою від централізованої системи водопостачання м.Дніпро, джерелом якої є два міські водозабори (Кайдакська НФС та Ломовська НФС) та Аульський водозабір. Підводящий водовід д-400 підходить вздовж автодороги Т 04-02 , з південного боку від проїзджої частини.

Полив садиби здійснюється від дворових колодязів та відкритих водойм, налічується 79 свердловин неглибокого буріння – до 12м, 258 колодязів. Водоспоживання тваринницьких та сільгосппереробних підприємств здійснюється від свердловин.

Каналізування

Житлова та інша забудова, що розташована в центральній частині села Олександрівка, обладнана централізованою каналізацією.

В селі Олександрівка існують дві системи каналізації, з насосними станціями, які розташовані по вулиці Новій та вулиці Центральній (в графічних матеріалах генерального плану зазначені за № 30), з подальшим відведенням комунікацій на ділянки, передбачених для очисних споруд.

Південна каналізаційна система на даний час потребує негайного будівництва/модернізації (місце розташування очисних споруд визначено у графічних матеріалах генерального плану за № 29). Будівельні роботи не були розпочаті в зв’язку з відсутністю фінансування.

Північні очисні споруди (ДП «Овоче-бахчевої дослідної станції») потужністю 16,6 м3/добу, розташовані приблизно на відстані 1000 м від підключених до них житлових та інших будинків, в 100 м від р. Татарка. Технологія очищення – поля фільтрації, також потребують негайної модернізації. (Місце розташування споруд в графічних матеріалах генплану зазначено за № 28).

Забезпечує функціонування існуючої каналізаційної мережі села комунальне підприємство «Мрія» та ДП Овоче-бахчева дослідна станція, утримуючи системи в робочому стані до будівництва нових необхідних споруд та проведення відповідної повної реконструкції.

Індивідуальна садибна забудова в віддалених районах села обладнана локальними очисними спорудами у межах ділянок (фільтруючі колодязі, до 1 м3/добу).

Газозабезпечення.

Забудова с.Олександрівка газифікована від мереж м.Дніпро.

Газопосточання здійснюється від ГРП № 312, яка розташована в селі Олександрівка по вулиці Центральній, 30, (в графічних матеріалах зазначена за № 32), також на території села існує ШГРП в кількості – 5 одиниць.

По всім вулицям існуючої забудови прокладено мережі газопостачання низького тиску.

Пункт обміну балонів знаходиться в Самарському газовому господарстві.

Теплозабезпечення.

Теплозабезпечення для безсадибної та громадської забудови, садибних житлових будинків – від індивідуальних пристроїв (електро-, газове та пічне (вугілля).

В зв’язку із збитковістю схем опалення від котелень, більшість громадських об’єктів модернізувало систему опалення з використанням в якості джерела локальних опалювальних електричних пристроїв, на газі та твердому паливі.

Електропостачання.

Електропостачання с. Олександрівка здійснюється від ПС 35/6кВ «Самарська» потужністю 8 МВт, яка розташована по вул. Центральна, 28, (в графічних матеріалах зазначена за № 31).

В с. Олександрівка існує 51 трансформаторна підстанція (№№ 471, 472, 474, 483, 493, 526, 477, 477а, 479, 480, 481, 484, 521, 522, 532, 540, 562, 563, 423 та інші) загальною потужністю 6000кВт.

Телефонізація.

Телефонізація - відсутня.

Система радіомовлення - відсутня.

Сміттєвидалення.

Збором та вивезенням сміття (ТПВ) в селі Олександрівці на сьогоднішній день, відповідно до чинного законодавства займається ТДВ «Дніпрокомунтранс».

На території села встановлено близько 50 одиниць сміттєвих баків.

Триває укладення відповідних договорів з населенням.

2.5 Аналіз відомостей про стан навколишнього природного середовища.

Територія с. Олександрівка Дніпровського району знаходиться:

•відповідно до фізико-географічного районування України: в II архітектурно-будівельному кліматичному районі, в зоні північне степового краю, відноситься до Придніпровської низовинної області;

•відповідно до містобудівного районування на підставі природно-географічних і інженерно-будівельних умов: в зоні антропогенно-порушених територій.

Територія села, як і вся Дніпропетровська область, розташована в атлантико – кліматичній зоні помірних широт. В області відчувається вплив спекотних вітрів з Азії, видозмінених вітрів з тропіків та холодних арктичних вітрів.

Село Олександрівка в геоструктурному відношенні розташоване в зоні Українського кристалічного щита на Придніпровської низовині в Самарському акумулятивно - терасовому районі. Ґрунтовий покров представлений терасовими лесовими рівнинами з чорноземами звичайними середньо гумусними в поєднанні з лучно-чорноземами, солонцюватими ґрунтами і солонцями.

На основі кліматичних характеристик здійснюють агрокліматичне районування територій. Територія, що розглядається в проекті, знаходиться в Північне – східній лівобережній (пшеничній) зоні, клімат якої характеризується як район вологий, недостатньо теплий з м’якою зимою, що сприяє для вирощування зернових, цукрового буряку, соняшнику та овочевих культур.

Природними основами під фундаменти будинків та споруд на більшості території села слугують суглінки плотні, лесовидні структури важкі, заляганням до 6 м від поверхні. Просадковими властивостями суглінки не володіють.

На понижених ділянках території, в більшості – на території садівничих товариств біля берегової зони, існують обмежено-придатні умови для забудови: високий рівень грунтових вод, періодичне підтоплення. Згідно геологичної будови, основою під фундаменти в цій зоні слугують озерні суглинки.

Природно - кліматичні умови.

Згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» територія, що розглядається в проекті, знаходиться в II Південне - східному архітектурно - будівельному кліматичному районі.

Клімат району помірно континентальний. Зима м`яка, малосніжна, часто бувають відлиги і ожеледі. Пересічна температура січня від –4.5˚С до –6.5˚С, липня відповідно +22.5˚С та + 21.5˚С. Середня із мінімальних температур за зимові місяці - 25˚С. Середня висота снігового покриву становить 11 мм.

Період з температурою понад + 10˚С становить 178 днів. Зима починається з середини листопада і супроводжується частими змінами повітряних мас, чергуванням циклонічних та антициклонічних процесів. В зв`язку з цим погодні умови – нестійкі, морози змінюються відлигами, сніг – дощем.

Початок літа припадає на середину травня. В цей час середньодобові температури повітря переходять через + 15˚С. Літо, що продовжується 130 -140 днів, звичайно до першої половини вересня, помірно тепле, іноді спекотне, з достатньою кількістю опадів. Найбільш теплий місяць – липень. Його середньодобові температури повітря +22,5˚С. Максимальні позначки температури досягають іноді + 39˚С.

Вегетаційний період складає 120 - 210 днів.

Середньорічна температура повітря + 6,5˚С, середньорічна кількість опадів коливається в межах 450-490 мм, що відповідає зоні достатнього зволоження. Найбільше опадів приходиться на літні місяці (35-40 %), мінімум опадів – на лютий. Найбільш дощовий місяць – червень

Рекреаційний потенціал клімату сприятливий для організації літнього відпочинку на берегах річок та ставків, у зонах лісонасаджень. Купальний сезон починається в середньому на початку червня і закінчується в кінці серпня.

Ядро фактично забудованої території має форму прямокутника шириною 1,1км, витягнутого з південного заходу на північний схід на 2,5км.

Протяжність вздовж берегової лінії біля 300 метрів, але прямий вихід до водоймища перекривають існуючі садові товариства.

Екологічна ситуація села потребує виконання ряду природоохоронних заходів, направлених на зменшення обсягу негативного впливу на навколишнє природне середовище. Відповідні заходи здійснюються на території села з метою його належного утримання, благоустрою, раціонального використання та охорони, формування сприятливого для життєдіяльності людини середовища, в умовах якого забезпечується захист довкілля, санітарне та епідеміологічне благополуччя населення і включають:

- вивезення твердих побутових відходів;

- догляд за зеленими насадженнями;

- висадку нових зелених насаджень та відновлення зеленої зони;

- обсік трави з метою підтримання зеленого покриву газонів у належному стані;

- розробка нових квітників, мікропарків;

- проведення робіт з попередження утворення стихійних сміттєзвалищ та ліквідація створених.

Не зважаючи на вищенаведені факти, стан довкілля села відносно задовільний через відсутність великих індустріальних підприємств, забруднення знижене до мінімуму.

2.6 Аналіз ресурсного потенціалу, тенденцій розвитку населеного пункту та прилеглих територій.

Сільська територія являє собою складну й багатофункціональну систему, здатну до самоорганізації, яка об’єднує природно-географічні та виробничо-господарські зони адміністративно-територіальних утворень у сільській місцевості.

Вона характеризується сукупністю особливостей:

-площею земельних угідь, на яких вона розміщена;

-чисельністю тих, хто проживає, і зайнятих у виробництві чи обслуговуванні людей;

-обсягами виробництва; розвитком соціальної й виробничої інфраструктури;

- формою зайнятості тих, хто проживає на ній, та іншими рисами.

Ринкове середовище вимагає пріоритетного розвитку сільських територій, оскільки тут реалізуються соціальноекономічні інтереси різних статево-вікових груп населення, відносини суспільства і людини, задовольняються матеріальні та духовні їх потреби, створюються належні умови життєдіяльності. Всі елементи сільських територій об’єднани у природну, економічну, соціальну та управлінську підсистеми.

Як самостійна система сільська територія включає сільську поселенську мережу, природні та людські ресурси, добробут, соціальну і виробничу інфраструктури на селі. Основним системоутворюючим елементом виступає сільське населення.

Отже, ресурсний комплекс населеного пункту складається з таких складових: майно, трудові ресурси, земля, фінанси та інформація.

На основі аналізу поточної ситуації яка склалася в господарському комплексі, а також прогнозів та пропозицій підприємств і організацій, що знаходяться на території Олександрівської сільської ради, виходячи із загальної соціально-економічної ситуації, з урахуванням можливостей місцевих ресурсів, відповідно до пріоритетних напрямків розвитку населених пунктів територіальної громади, Олександрівською сільською радою на 2020-2025 роки, виконавчим комітетом сільської ради розроблена програма інноваційного, економічного і соціального розвитку. Олександрівська сільська рада в подальшому вважає за необхідне приєднатися до суміжної Слобожанської селищної об’єднаної територіальної громади (яка згідно чинного законодавства вже визнана спроможною).

Децентралізація надала органам місцевого самоврядування стимул покращувати умови для місцевого бізнесу. Принцип простий: якщо умови для підприємців будуть краще, то й зароблятимуть вони більше. А отже, це призведе до збільшення податкових надходжень до місцевого бюджету. Ці кошти спрямовуватимуться на потреби громади, наприклад: облаштування місцевої інфраструктури, модернізацію об’єктів соціальної сфери, закупівлю техніки для установ комунальної власності, вирішення інших необхідних питань.

Метою програми є зростання добробуту і підвищення якості життя населення Олександрівської сільської ради за рахунок забезпечення позитивних структурних зрушень в економіці, підвищення її конкурентоспроможності, як основи для збалансованого зростання стандартів та показників економічного розвитку завдяки розширенню меж населених пунктів сільської ради та їх розбудови. Програма визначає цілі, завдання та основні заходи економічного і соціального розвитку Олександрівської сільської ради на 2020-2025 роки. Загальний очікуваний ефект від реалізації програмних цілей – підвищення рівня благоустрою населених пунктів Олександрівської сільської ради, розвиток духовно-культурних та спортивних закладів.

Територія сільської ради розташована в східній частині Дніпровського району, і межує: з заходу - м. Дніпро; з північного заходу – Підгородненська міська рада Дніпровського району; з півночі – Слобожанська ОТГ; з північного сходу – Піщанська ОТГ; з півдня – Ілларіонівська ОТГ.

Центром Олександрівської сільської ради на даний час є село Олександрівка.

Майно населеного пункту.

Основою розвитку села є його комунальна (муніципальна) власність - рухоме і нерухоме майно (ділянки, будинки, споруди, дерева, вимощення, машини, механізми та інші об'єкти).

Громадська забудова представлена: будівля сільської ради, відділення пошти, бібліотека, амбулаторія, школа, дитячий садок, сільський будинок культури, адміністративна будівля ДП «Дніпропетровська дослідна станція інституту овочівництва і баштанництва НААН України», об’єкти торгівлі (магазини) та тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності.

Уздовж південної межі с. Олександрівка проходить автодорога територіального значення – Т-04-02 (Ігрень – Олександрівка, до а/д М-18).

На території села функціонують: комунальне підприємство «Мрія», державне підприємство «Дніпропетровська дослідна станція інституту овочівництва і баштанництва НААН України», фермерські господарства, а саме: ФГ «Обрій», ФГ «Світанок», ФГ «Калина», ФГ «Калина», ФГ «Діброва», ФГ «Світанок».

Одночасно, на території села, та за його межами розташовані садівничі товариства а саме:

-СТ «Жемчужина»;

-СТ «Самарський розлив»;

-СТ «Троянда»;

-СТ «Самарський»;

-СТ «Василівка»;

-СТ «Васильок».

Трудові ресурси.

Сформовані економічно активним населенням, є важливим елементом ресурсного потенціалу.

Трудові ресурси включають, по-перше, населення працездатного віку (чоловіки 16-59 років, жінки 16-54 років, враховуючи безробітних), крім інвалідів І й II груп, а також осіб, що переходять на пенсію на пільгових умовах; по-друге, працюючих пенсіонерів та інвалідів.

Згідно паспорту територіальної громади Олександрівської сільської ради станом на 01.08.2019, існуюча чисельність населення села Олександрівка Дніпровського району становить - 3004 осіб, домогосподарств – 1447, з них - 26 багатоквартирних будинків (на 01.01.2018 року).

Динаміка чисельності населення за останні роки,

що числиться за станом на 1 січня.

Вікова структура населення на 01.01.2018 року

Трудові ресурси

(дані з урахуванням населення с. Василівка , 2018 рік)

Також, кількість працездатного населення села виїжджають на роботу до прилеглих населених пунктів – м. Дніпро

Демографічний склад населення с. Олександрівка характеризується значною долею осіб працездатного віку- 76,4%. В середньому по Україні для сільського населення доля осіб цієї вікової категорії складає 55% ( для міст 62,2%).

Земля

Як економічна категорія земля є матеріальною передумовою процесу праці, є базисом виробничого простору, джерелом ресурсів, забезпечення сировиною.

Плата за землю, яка справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, належить до місцевих податків, встановлення яких здійснюється органами місцевого самоврядування. Сільська рада в межах своїх повноважень приймає рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Даним генеральним планом села передбачено поєднання в його межах житлової та громадської забудови, скверів і спортмайданчиків, ділянок для ведення особистого господарства та малих підприємств агропромислового комплексу, кладовищ і лісозахисних смуг.

До існуючих меж c. Олександрівка, з південного боку, прилягає значний масив земель сільськогосподарського призначення державної власності, частина з яких на даний час знаходиться у користуванні ДДАЕУ. Враховуючи рекомендації Головного управління Держгеоакдастру у Дніпропетровській області (лист від 08.12.2016 року № 99-403-99.3-5161/2-16), завдяки зміні (розширенню) меж населеного пункту, стане можливим розвиток інфраструктури на території всієї ради. Тому, даним генеральним планом передбачається можливість введення у межі села Олександрівка вищезазначених земель, потім згідно чинного законодавства здійснення їх передачі у комунальну власність територіальної громади, та в подальшому її використовування для розвитку інфраструктури (будівництва нових будівель шкіл, дитячих садків, стадіону, басейну, іншої необхідної громадської забудови, облаштування територій загального користування, а саме: скверів, парків, дитячих і спортивних майданчиків тощо).

Крім того, за рахунок даних земель сільськогосподарського призначення, даним генпланом передбачається можливість забезпечення ветеранів війни, учасників бойових дій, інвалідів, робітників соціальної сфери сільської ради, місцевих та інших громадян, відповідними земельними ділянками в межах норм безоплатної приватизації (зокрема для житлової забудови, особистого селянського господарства, будівництва індивідуальних гаражів тощо).

На території ради практично взагалі відсутні будь-які об’єкти рекреаційного призначення, послуги пов’язані з відновленням здоров’я, відпочинку та розвагами – взагалі не надаються. Тому створення належних умов для оздоровлення та масового відпочинку місцевих мешканців та інших громадян на лоні природи, є суспільною необхідністю. При збільшенні меж села, з'являється можливість розвитку нових рекреаційних територій в північній, південної та південно-західній частині населеного пункту, що дає можливість будівництва за рахунок інвесторів нових закладів, наприклад: санаторію, бази відпочинку, оздоровчого центру тощо.

Фінансоресурси. Місцевими фінансами вважаються кошти фізичних та юридичних осіб, які проживають або працюють на території органу місцевого самоврядування.

Кошти фізичних осіб характеризують рівень життя, добробуту і купівельну спроможність населення. Кошти юридичних осіб характеризують рівень заробітних плат, фінансову активність та можливості інвестиційної кредитної діяльності, застосування сучасних фінансових схем та обіг цінних паперів. Для органів місцевого самоврядування, яким делегується, крім інших, соціальна відповідальність держави перед населенням, найважливішим є формування бездефіцитного бюджету. В свою чергу, збільшення надходжень до сільського бюджету (який на даний час є дотаційний) є суспільною необхідністю.

Тому, в Програмі інноваційного, економічного і соціального розвитку Олександрівської сільської ради на 2020-2025 роки, передбачено в подальшому можливість надання основного масиву земель сільськогосподарського призначення комунальної власності через відповідні земельні торги (аукціони) в оренду зацікавленим юридичним особам – сільгоспвиробникам. Дохід одержуваний від оренди землі, буде спрямований на реалізацію стратегічної мети економічного і соціального розвитку території ради і при цьому можливо розраховувати на безумовне збільшення постійних надходжень до сільського бюджету.

Інформаційні ресурси. Під власними інформаційними ресурсами розуміються ті, що надають знання щодо населеного пункту його населенню. Якісною характеристикою інформаційних ресурсів є швидкість накопичення, оновлення, оброблення інформації, а також її відкритість.

Власних інформаційних ресурсів населений пункт не має, включений до інформаційного простору м. Дніпро та Дніпропетровського району.

III. ОБГРУНТУВАННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

3.1.Стратегія розвитку населеного пункту. Параметри демографічного,

економічного та соціального розвитку.

Згідно із ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, строк дії якого не обмежується, а основні показники генерального плану розраховуються на етап 15-20 років.

Генеральним планом населеного пункту визначаються потреби у зміні межі населеного пункту, функціональне зонування території, планувальна структура та просторова композиція забудови; загальний стан довкілля населеного пункту та основні фактори його формування; містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно-гігієнічного стану; також визначаються території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження використання.

У проектних рішеннях оновленого генерального плану передбачено поступове зростання економічного, демографічного, ресурсного та природного потенціалу з врахуванням державних та регіональних інтересів.

Закладена стратегія розвитку, яка передбачає створення нових та розвиток існуючих містоутворюючих факторів:

- розвиток територій нових громадських центрів,

- реконструкція існуючих адміністративних будівель;

- забудову парку;

- виділення нових територій для житлової садибної забудови;

- включення в межі населеного пункту СТ «Жемчужина», та рекреаційну територію, яка примикає в північній частині до СТ «Жемчужина», для розвитку водного та зеленого туризму і відпочинку громадян;

- розміщення нових територій комунально-складських об`єктів із сучасною логістикою, пов'язаної зі зберіганням сільськогосподарської та промислової продукції, товарів споживчого попиту, будівельних матеріалів, меблів та ін.;

- удосконалення транспортної мережі з урахуванням будівництва перспективної об'їзної автодороги - Південного об’їзду м. Дніпро;

В проектних рішеннях також передбачається вдосконалення інженерної інфраструктури:

- реконструкція інженерних мереж водопостачання;

- обов'язкове обладнання житлової садибної забудови індивідуальними спорудами для очищення каналізаційних стоків, створення важелів для регулювання цього питання;

- будівництво нових очисних каналізаційних споруд та реконструкція мереж напірної каналізації;

-реконструкція зовнішнього освітлення вулиць із застосуванням енергозберігаючих ліхтарів.

Проектом також передбачено місце для розміщення нового кладовища з дотриманням санітарних вимог.

Виходячи з наведених факторів аналізу, в розробці генерального плану с. Олександрівка необхідно передбачити таку функціональну організацію території, яка б стимулювала зростання виробництва і збільшення кількості робочих місць, створення сприятливих умов для інвестицій.

Тому проектні рішення нового генерального плану базуються на принципах створення умов для інвестицій в економічний розвиток населеного пункту.

Перспективи територіального розвитку с. Олександрівка, розрахункова чисельність населення, потреба в соціально нормованих об'ємах культурно – побутового обслуговування, визначені з урахуванням Програми інноваційного, економічного і соціального розвитку Олександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на 2020 - 2025 роки, затвердженої відповідним рішенням Олександрівської сільської ради.

3.2.Основні пріоритетні та цільові показники соціального та демографічного розвитку сільського населеного пункту.

Пріоритетним завданнями, які необхідно вирішити при розробленні проекту внесення змін до генерального плану с. Олександрівка є :

- аналіз територій, включених в межі села проектом внесення змін до генерального плану 2010 р., та обґрунтування нових меж села;

- вдосконалення існуючої планувальної структури;

- уточнення планувальних обмежень забудови території села;

- формування інвестиційно привабливих пропозицій для розвитку економічної бази.

Село Олександрівка пропонується для розвитку в якості комфортного до проживання населеного пункту - супутника промислового міста, та сільськогосподарської зони, яка цілорічно забезпечує його населення свіжими молочними продуктами, м’ясом господарських тварин та птиці, зеленню.

Основні розрахункові показники забудови сельбищних територій села

Сельбищні території поєднують житлові території, ділянки закладів обслуговування місцевого рівня - місцеві громадські центри, озеленення загального користування (сквери, парки, бульвари), житлові вулиці і проїзди.

Генеральним планом села забезпечується формування повноцінного життєвого середовища згідно прийнятих нормативних показників.

Території житлової забудови.

Індивідуальна житлова забудова:

- розмір ділянки до 0,25 га

- коефіцієнт сімейності 2,5 особи/сім’ю,

- щільність розселення 10-12осіб/га,

Об’єкти культурно- побутового обслуговування (потужність об’єктів обслуговування розрахована відповідно ДБН Б.2.2-12:2019, ДОДАТОК Е.1), з наступними розрахунковими показниками:

- заклади дошкільної освіти – за демографією, з розрахунковим рівнем забезпеченості дітей 1-2 роки – до 60%, 3-6(7) років – до 10% на 1тис. населення, в т.ч. приватні. За завданням на проектування влаштовують центри розвитку дитини і групи короткотривалого перебування для дітей, які не відвідують ясла-садки і виховуються дома;

- заклади загальної середньої освіти I-III ступенів - за демографією. Рівень забезпеченості школами I-II ступенів дітей 6-15 років – до 100%, школами III ступеня дітей старшої вікової групи(16-18років) –80-90 % на 1тис. населення, за місцевими умовами, із урахуванням формування освітніх округів, також, враховуючи використання закладів м. Дніпро в ж/м Одинківка; до яких при використанні шкільного автобуса досяжність 10-15хвилин .

- об’єкти торгівлі – 120 м2 торг. площі/1 тис. осіб,

- ринки – в складі громадського підцентру села обладнуються місця для торгівлі продуктами домогосподарств з розрахунку площі ділянки 20-30 м2 торг. пл./1тис. населення;

- станції(підстанції)екстреної медичної допомоги – виїзди у рік

(спец автомобіль) /1тис.жителів;

- центри дозвілля 300 місць/1 тис. населення;

- відділення банків – 1 операційне місце /2-3 тис. осіб;

- готелі - 4,8 місць /1тис.осіб;

- заклади побутового обслуговування місцевого рівня (перукарні, ремонтні майстерні, приймальні пункти пральнь та хімчисток) – в складі торгівельних об’єктів , 2 роб. місця / 1 тис. населення.

Озеленені території с. Олександрівка поділяються на:

- озеленення загального призначення (парки, сквери, бульвари), потреба в яких визначена загальною нормою 14 м2/особу.

- озеленення спеціального призначення – озеленення санітарних та водоохоронних зон, укріплення схилів, захисні лісосмуги, тощо – площа не нормується.

Основні розрахункові показники забудови виробничої зони села

Забудова виробничих зон здійснюється відповідно до інвестиційних намірів, з врахуванням планувальних рішень, санітарних та технологічних вимог.

Виробничі об’єкти створюють нові робочі місця і є містобудівною базою розвитку населеного пункту. Визначення перспективних ділянок для нових виробництв є початковою стадією формування інвестиційних пропозицій.

Населення, яке планується працевлаштовувати на підприємствах, розташованих на території села, переважно буде зайнято сільськогосподарськими видами діяльності – рослинництво, тваринництво, перероблення та зберігання сільгосппродукції.

Враховуючи близькість м. Дніпро можуть розвиватись малі підприємства по виготовленню виробів з деревини, пластику, швацькі майстерні, виготовлення гончарних та ковальських виробів, інші промисли.

Територія виробничої зони с. Олександрівка (переважне призначення – об’єкти агропромислового комплексу) має зонування щодо можливості розміщення підприємств встановленого рівня шкідливості з урахуванням відстані до житлової забудови від 50м до 150м ( 4 та 5 кл. шкідливості).

Попередньо потреба в ресурсах визначена на основі узагальнених розрахункових показників для виробничих територій:

-20 роб. місць/га;

-0,5 МВт-годин/ рік на 1га (потреба в енергоресурсах);

-20 л води питної якості на робітника підприємства.

Передбачити всі параметри розвитку селища в нових економічних умовах,

які проводяться в Україні, практично неможливо. Тому, враховуючи територіальні

можливості, містобудівну ємність території села в проектних межах, чисельність

населення села визначається на основі існуючої та проектної кількості квартир

різної структури забудови.

Містобудівною документацією за основу для подальших розрахунків

прийнято чисельність населення міста на розрахунковий період – 14 794 осіб.

3.3. Характеристика територій, необхідних для розвитку населеного пункту, а також територій спільних інтересів суміжних територіальних громад.

Територіальний розвиток села для потреб перспективного житлового та громадського будівництва обмежений недостатністю територіальних ресурсів в адміністративних межах селища.

Обмежені можливості подальшого містобудівного розвитку села на територіях, що обумовлено наявністю санітарно - захисних зон, необхідністю вилучення земель приватної власності, а також природоохоронними вимогами.

Виходячи з територіальних можливостей, враховуючи містобудівну доцільність використання території та планувальні обмеження, генпланом пропонується освоєння нових ділянок за межами села та освоєння ділянок серед існуючих територій, в основному на вільних землях сільськогосподарського призначення державної власності.

Село Олександрівка у містобудівному плані – населений пункт із сформованою внутрішньою функціональною структурою. Генеральним планом села передбачено нові території житлової садибної забудови, які розташована на вільних територіях.

Враховуються проектні рішення раніше розробленої та затвердженої містобудівної документації:

- генерального план с. Олександрівка (2010 р.);

-детальні плани частин території села, інше.

Житлова зона формується з існуючих і перспективних житлових територій. Території нової житлової забудови планується розвивати у розташованих в південному напрямку від дороги територіального значення Т 04-02.

Передбачається значний розвиток населеного пункту.

На розрахунковий етап території нової житлової забудови формуються кварталами садибної забудови з об’єктами торгівельно-побутового обслуговування. Наявні виробничі території залишаються в своїх межах як на існуючій території села, так і на приєднуваній.

Для формування та завершення архітектурного ансамблю забудови села проектним рішенням передбачається встановлення малих архітектурних форм, облаштування території, її благоустрій та озеленення.

Благоустрій включає в себе заходи з облаштування території для проведення масових громадських заходів, автостоянок, чіткого прокладання проїздів з твердим покриттям і пішохідних доріжок, упорядкування прилеглих територій.

Біля будівель громадських центрів та на територіях загального користування встановлюються лави для відпочинку, вази з квітами, урни, світильники паркового типу. Територія перед громадськими будівлями озеленюється та облаштовується. Генеральним планом озеленені території за функціональною містобудівною ознакою поділяються на озеленені території загального користування, озеленені території спеціального призначення.

3.4. Пропозиції щодо розширення межі населеного пункту.

Нова межа населеного пункту с. Олександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області запроектована з урахуванням існуючого стану використання території. Проектні межі населеного пункту с. Олександрівка враховують інтереси мешканців місцевої громади, а також власників та землекористувачів земельних ділянок, розташованих на території ради.

У проекті визначаються функціонально взаємопов'язані території (земельні ділянки), що використовуються для розміщення житлового та культурно-побутового будівництва, а також об'єктів виробничого призначення, створення систем інженерного обладнання і благоустрою, забезпечення санітарно-гігієнічних та рекреаційних умов, ведення особистого селянського господарства, інших потреб.

Загальна площа населеного пункту визначається у тому числі з урахуванням потреби населення в додатковій площі для розвитку особистих селянських господарств, індивідуальної та промислової забудови, зон відпочинку тощо.

Як приміський населений пункт, в якому може бути привабливе індивідуальне житлове будівництво, село надбає можливість розвитку при умові інженерного забезпечення, та наявності гарантованого рівня соціального обслуговування.

За результатами проведених підготовчих робіт орієнтована проектна площа населеного пункту складає 2527,00 га. Проектом пропонується включити в межі населеного пункту приблизно 2200,00 га за рахунок земель, розташованих на території Олександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Перспективний розвиток с. Олександрівка, в основному передбачається з південної частини від існуючої траси Т 04-02, яка проходить уздовж села.

Із північної сторони в межі с. Олександрівка передбачено включення незначних площ з метою приведення їх у відповідність до відомостей Державного земельного кадастру про кадастрове зонування земель - 19,16 га додаткової площі під розміщення рекреаційної зони, (4,1га – існуючий масив зелених насаджень, та 15,5га – землі сільськогосподарського призначення, землі коло с/т «Жемчужина» (18,8га), які в подальшому генеральним планом передбачено використовувати як землі житлової та громадської забудови.

Також генеральним планом передбачене включення існуючих промислових та комунальних територій, розташованих уздовж північної існуючої межі села Олександрівка, земель сільхозпризначення ДП «Овоче-бахчевої дослідної станції», та північних очисних споруд (по межі кадастрових зон(ДЗА)), з урахуванням території прибережно-захисної смуги уздовж р. Татарка, та зелених зон спецпризначення, всього – 30,7 га.

Із південної сторони до нових меж с. Олександрівка з приєднуються земельні ділянки колишніх виробничих територій; земельна ділянка під розміщення енергогенеруючих підприємств (існуюча сонячна електростанція); існуюче кладовище з східного боку перспективної території освоєння; землі, що знаходяться у постійному користуванні ДДАЕУ; інші землі запасу сільськогосподарського призначення на території Олександрівської сільської ради. Відповідно до генерального плану с. Олександрівка, в основному ці території в майбутньому планується використовувати для будівництва житлових будинків садибного типу, громадських будівель, виробничих об'єктів. Виробничі та комунальні підприємства розміщуються з нормативним санітарним розривом до перспективної житлової забудови.

Кладовище, що знаходиться за існуючими межами с. Олександрівка, з західного боку перспективної території освоєння (Ігреньське кладовище), планується розширити за рахунок земель сільськогосподарського призначення.

Генеральним планом також передбачено, що деякі землі сільськогосподарського призначення, які перебувають в межах санітарно-захисних зон цвинтаря та виробничих і комунальних об'єктів, стануть територіями зелених насаджень спеціального призначення відповідно до вимог п. 5.13 ДСП 173-96.

До нових меж увійшли частково:

-землі балки Левшинської, яку планується використовувати як територію зелених насаджень загального користування,

- землі існуючої балки з південно-західного боку перспективної території освоєння, яку планується використовувати як територію рекреаційного призначення, для розвитку спорту та відпочинку.

Згідно «Проекту схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області», м. Дніпро № 176-8/VIІ від 24.03.2017 р., дані землі не відносяться до природно-заповідного фонду України. Балка з південно-західного боку перспективної території частково розташована в межах території Дніпровських порогів.

Також з південну боку перспективної межі населеного пункту оточенням є територія природно-заповідного фонду балка Павловська та Павловський ліс.

3.5.Опис перспективної планувальної структури та функціонального зонування.

Перспективна планувальна структура селища композиційно підпорядкована планувальній структурі, що склалася, а також розташуванню територій під нову сельбищну, виробничу забудову.

Сельбищна зона складається з територій об’єктів культурно-побутового призначення та територій житлової забудови.

Формування громадського центру в селі практично завершено.

В існуючих межах, згідно програми розвитку Олександрівської сільської ради на 2020-2025, за кошти місцевого бюджету в подальшому передбачається:

- відновлення існуючого стадіону (вул. Молодіжна-вул. Паркова);

- будівництво нового корпусу дитячого садку (вул. Шевченка).

Житлова забудова села складається переважно із садибної і багатоквартирної забудови. Території багатоквартирної забудови залишаються в існуючих межах. Вибіркова забудова існуючої частини населеного пункту, за рахунок ущільнення вільної від забудови території жилих кварталів.

Території нової житлової забудови з об’єктами торговельно-побутового обслуговування, нових громадських центрів, плануються на запроектованих територіях у південній частині села в нових межах, з південного боку траси

Т 04-02 .

Виробнича зона включає в себе не тільки об’єкти виробництва, а також об’єкти комунально-складського і комерційного призначення.

Громадські центри первинного рівня обслуговування розміщуються серед кварталів існуючої і нової житлової забудови, а також передбачається розміщення об’єктів культурно-побутового обслуговування, торгівлі та інших видів підприємницької діяльності, фізкультурно-оздоровчих та спортивних споруд у складі території.

Ділянки громадських центрів мають зручні транспортні та пішохідні зв’язки з перспективною забудовою. Враховуючи радіуси обслуговування населення установами культурно побутового обслуговування, проектним рішенням в нових житлових районах передбачається розмістити необхідні об’єкти обслуговування, у яких існує потреба.

Проектом пропонується перспективне житлове будівництво з формуванням громадських центрів та підцентрів, розміщенням зон відпочинку, спортивних майданчиків, закладів дошкільної та загальної середньої освіти, підприємств торгівлі тощо. Для цього необхідно майже 1012,53 га.

Всього проектом пропонується будівництво садибної забудови одноквартирного типу в розмірі 760,4 тис.м2, кількість будинків становитиме – 5063 од. Середній розмір будинку пропонується орієнтовно 150,0 м2.

На розрахунковий етап, враховуючи житловий фонд, що існує:

-житловий фонд становитиме – 932,5 тис.кв.м;

-кількість будинків – 6210 од.;

-середній розмір присадибної ділянки становитиме від 0,1 до 0,25 га.

Розташування громадських центрів села та підцентрів передбачає забезпечення населення послугами першої необхідності у межах пішохідної доступності 30 хвилин.

Композиція громадських центрів та підцентрів районів розробляється на стадії детального планування.

Освоєння територій

Орієнтовані площі ділянок (кварталів), визначених в генеральному плані:

№I – 167,4га; № II – 82, 2га; № III – 107,1га,; № IV – 79, 1га; № V – 78, 1га; № VI – 88, 5га; № VII – 87, 5га; № VIII – 32, 7га; № IX – 67, 2га; № X – 39, 3га; № XI – 41, 9га; № XII – 47, 3га; № XIIІ – 32, 7га; № XIV – 39, 3га; № XV – 40, 8га; № XVI – 46,0га; № XVII – 47,2га; № XVIII – 19,9га; № XIX – 67,2га; № XX – 24, 5га.

Проектом передбачається поступове, поетапне освоєння територій (кварталів) новою забудовою.

В першу чергу пропонується освоєння під будівництво, ділянки, що на даний час знаходиться у користуванні ДДАЕУ, а саме кварталу №I, загальною площею – 167,4 га, з розміщенням повного комплексу об’єктів соціального обслуговування населення. Потім, через певний строк передбачається освоєння ділянки № 2, потім № 3, і так далі по мірі необхідності. Інші квартали (які на даний час відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення), в подальшому, до моменту освоєння, передбачається віддавати в оренду (через земельні торги) зацікавленим юридичним особам – сільгоспвиробникам. Дохід одержуваний від оренди землі, буде спрямований на реалізацію стратегічної мети економічного і соціального розвитку території ради, збільшення постійних надходжень до сільського бюджету, що в свою чергу дасть можливість подальшого розвитку населеного пункту.

Трасування межі с. Олександрівка прийнято з урахуванням спільних інтересів територіальних громад, прилеглих існуючих територій природно-заповідного фонду - «Балка Павловська», та зарезервованих територій для подальшого створення заповідних об’єктів «Самарські плавні» та меж кадастрових зон житлової забудови.

Населений пункт розташований в межах зон впливу об’єктів державного та регіонального рівнів:

- радіоактивного забруднення від Запорізької АЕС( відстань біля 130км),

- можливого хімічного забруднення у разі аварій на автомобільному та залізничному транспорті в разі витоку 50т хлору (16,9км)

Село Олександрівка має збіжні інтереси з територіальною громадою м. Дніпра - розвиток інженерно-транспортної мережі, торгівельне та соціальне обслуговування.

3.6.Характеристика територій та визначення заходів щодо їх освоєння, у тому числі: проблемні території та умови їх реабілітації; території пріоритетного розвитку та умови їх освоєння.

Проблемні території:

Село Олександрівка має окремі території, розташовані в санітарно- захисних та водоохоронних зонах та території, які потребують інженерного захисту від затоплення.

Але при оздоровленні русла ріки Самара шляхом розчистки основного русла, та формування системи островів та протоків, можливо створення зони рекреації та запобігти можливості підтоплення існуючих будівель і споруд.

Для територій, які розташовані в межах водоохоронної зони та прибережної захисної смуги обмеження щодо використання визначені Водним Кодексом України, зокрема:

прибережна смуга

- заборона на будівництво будь-яких споруд (у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів, стоянок автомобілів) крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних;

-заборона на окремі види діяльності;

- розорювання земель, садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів та добрив, миття та обслуговування транспортних засобів та техніки.

водоохоронна зона

- використання стійких та сильнодіючих пестицидів;

-влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;

-скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.

Для ділянок, які схильні до затоплення повеневими водами:

-необхідно передбачити проведення робіт з захисту територій від паводків;

-застосування складних штучних основ та фундаментів;

-заборона на влаштування сміттєзвалищ;

-заборона на розміщення споруд, що можуть призвести до попадання

шкідливих речовин у відкриті водойми ( місць тимчасового зберігання

відходів, дворових туалетів, помийних та вигрібних ям);

-заборона на розміщення трансформаторних підстанцій.

Основними джерелами забруднення території с. Олександрівка є об’єкти виробничої та комунальної сфери, розташовані в межах села та на прилеглих територіях, які мають вплив на житлову та громадську забудову :

-кладовище в межах населеного пункту - 300м, накриває території житлової забудови, попередньо розробленою та затвердженою документацією, передбачалось закриття кладовища, та зменшення сан. зони до меж житлової забудови з 300м, до 100м через 20-25 років;

-МТФ (ДОБОС) -200м, частково накриває території житлової забудови;

-самарський рибгосп, - охоронна зона ставків -300м, поза селом;

-господарський двір Дніпровської овоче-бахчевої дослідної станції (склади) СЗЗ-50- 100м, практично не впливає на забудову при умові відповідного використання;

-кукурудзообробний завод -100м, частково накриває території житлової забудови;

-господарські споруди районів безсадибної забудови та гаражі СЗЗ-25-50м, частково впливає на прилеглі житлові будинки.

Для територій, які знаходяться в санітарно- захисних зонах кладовища, господарських споруд виробничого комплексу, кукурудзооброблювального заводу, та інш., існують обмеження:

-заборона на розміщення житлових будинків з прибудинковими територіями, гуртожитків, готелів;

-дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікувально профілактичних та оздоровчих установ;

-наркологічних диспансерів;

-спортивних споруд, скверів, парків;

-охоронних зон джерел водопостачання та споруд водопровідної розподільної мережі;

-заборона розглядати зону як резервну територію для розширення підприємств, розвитку сельбищних територій, якщо містобудівною документацією не передбачається перенесення або перепрофілювання промислових та складських підприємств.

Території пріоритетного розвитку

1.Створення нових громадських центрів - забудова.

2. Розвиток рекреаційних, паркових території.

3. Території житлової забудови існуючі та проектні.

4.Території нових комунально-складських та виробничих підприємств.

Вигідне географічне положення та наявність зручних транспортних зв’язків

визначає інвестиційну привабливість території села, а аналіз пропозицій програми інноваційного, економічного і соціального розвитку Олександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області свідчить про бажання освоєння цих територій. Сукупність позитивних факторів створює умови для успішного розвитку території, покращення умов проживання та створення робочих місць.

Село Олександрівка у містобудівному плані – населений пункт із сформованою внутрішньою функціональною структурою.

Генеральним планом території села передбачено освоєння нової території для житлової, громадської та іншої забудови (об’єктів обслуговування, торгівлі та інших видів підприємницької діяльності).

3.7.Пропозиції щодо формування системи громадських центрів

Головний громадський центр села на даний час практично сформовано. Окремі заклади громадського обслуговування розташовані досить компактно в центральної частині села (вул. Центральна).

Містобудівною документацією зв’язку з виникненням нових житлових утворень в південній частині села на вільній від забудови території передбачається будівництво центрів громадського обслуговування.

3.8.Обсяги житлового будівництва.

Генпланом передбачено пріоритетний вид житлової забудови - садибна житлова забудова. Об`єми нового будівництва на розрахунковий період складають 760,4 тис.м² житла. Житлова забезпеченість на одну особу складе 22 м² .

3.9.Напрями розвитку вуличної-дорожньої мережі, транспорту,

інженерної інфраструктури.

Село Олександрівка має достатньо потужний транспортний зв’язок з мережею автодоріг Дніпропетровської області.

Поруч проходить автомобільна дорога територіального значення у Дніпропетровській області Т 04-02, загальною довжиною – 12,8км., яка пролягає територію Дніпровського та Новомосковського районів через м. Дніпро (ж/м Ігрень) – Соколове, далі до автошляху М-18.

Проектні заходи щодо розвитку транспортної інфраструктури

с. Олександрівка намічені виходячи із проектних рішень щодо розвитку житлової, громадської, та виробничою забудови селища. Прийнято до уваги деякі позиції попереднього генерального плану, поточні плани будівництва, діючі програми розвитку тощо.

Згідно програми розвитку Олександрівської сільської ради, є обов’язковими до виконання в найкоротший термін (1-3 роки) наступні задачі:

- облаштування належного освітлення всієї території с. Олександрівка;

- ремонт доріг в селі Олександрівка на вулицях: Крайня, Мілегіна, Нова

(частково), Зарічна (частково), Вавілова (частково), Доновського

(частково), Самарська (частково), Опитна (частково);

- будівництво автомобільних доріг в селі Олександрівка на вулицях:

Каштанова, Дерев’янка Миру, Дніпровська, Трояндова, Осіння, Наукова,

Олексія Галки, та провулків: Спогадів, Скіфський, Селекційний,

Курганний, та інших нових вулиць, розташованих на територіях, що вводяться у межі села.

Особливим завданням до генерального плану є врахування будівництва нового автошляху - південного об’їзду м. Дніпро, яке полегшить транспортне сполучення населеного пункту з містом Дніпро, та іншими населеними пунктами, що дає новий імпульс розвитку с. Олександрівка, зменшить навантаження на центральний, складний проїзд від села через приватний сектор с. Одинківка до центру міста, що сприятливо позначиться на стані покриття вулиць і доріг в селі і скоротить можливу кількість ремонтів дорожнього полотна.

Проектні рішення базуються на діючих нормативах ДБН Б.2.2-12:2019, ДБН В.2.3-5:2018.

Внутрішнє транспортне обслуговування с. Олександрівка передбачається здійснювати за допомогою автомобільного, автобусного транспорту та маршрутних таксі.

Планувальна структура вуличної мережі в селищі запроектована у вигляді

єдиної системи з урахуванням функціонального призначення окремих вулиць і

доріг, інтенсивності транспортного, пішохідного руху, архітектурно-планувальної

організації території і характеру забудови, вимог щодо охорони навколишнього

природного середовища, існуючих магістральних інженерних мереж і забезпечує:

- зручні зв’язки сельбищної зони з виробничою зоною, комунальними

територіями і зоною відпочинку;

-необхідні швидкості руху;

-безпеку руху пішоходів і транспортних засобів.

Основні параметри плану, поперечного і поздовжнього профілю вулиць прийнято відповідно до рекомендацій ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів».

Для садибної забудови власний автотранспорт розміщується безпосередньо на садибній ділянці за рахунок будівництва як окремих гаражів так і вбудовано прибудованих. Розміщення гаражів передбачається переважно по лінії забудови або в глибині ділянки. В житловій забудові зберігання легкових автомобілів має здійснюватися в окремо розташованих гаражах найпростіших типів, а також на відкритих автостоянках, розміщених на непридатних під іншу забудову ділянках.

3.10.Заходи з інженерної підготовки та захисту територій від небезпечних геологічних та гідрогеологічних процесів, організація відведення поверхневих вод.

Матеріали інженерних вишукувань, які проводились на території села, не надані.

На основі візуального обстеження території та наявних топо-геодезичних матеріалів проведено аналіз інженерно-будівельних умов використання території, з визначенням трьох типів територій щодо придатності для будівництва: сприятливі, обмежено сприятливі та несприятливі.

Основна частина території с. Олександрівка відносяться до сприятливих територій , які розташовані на вододілах (вершинах та відкритих ділянках схилів), та мають такі наступні характеристики:

- інженерно-геологічні

глибина залягання ґрунтових вод від поверхні - більше 3м;

імовірність затоплення високими водами – менше 1%;

ухил поверхні – 0,5 – 6%;

зсуви – відсутні;

- кліматичні

будівельно-кліматичний район – ІІІ-В;

світло-кліматичний район - ІV (СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение, схема1);

- висотність – 52-60м над рівнем Балтійського моря;

- ґрунтово-рослинні – ґрунт придатний до озеленення.

Природними основами під фундаменти будинків та споруд на вододілах та

підвищених ділянках території села слугують лесовидні суглінки . Нормативні

навантаження на ці ґрунти – біля 2кг/см2.

Обмежено - сприятливі умови для забудови склались на понижених ділянках території, в більшості – на території садівничих товариств біля берегової зони, поза межами населеного пункту . Ускладнені умови також існують в окремих кварталах садибної забудови, при освоєнні яких був порушений природний відвід дощових та талих вод.

Згідно геологічної будови, основою під фундаменти в прибережній зоні слугують озерні суглинки, нормативне навантаження 1-1,5 кг/см2.

Проектні рішення

Інженерна підготовка та захист території здійснюється з метою підготовки будівництва об’єктів культурно-побутового призначення, громадського

обслуговування населення, житлової, комунальної забудови, вулиць, доріг, споруд, малих архітектурних форм, тощо.

Передбачається реконструкція та поліпшення стану існуючих доріг із

заміною щебеневих та ґрунтових покриттів. Нові проектні вулиці передбачаються з асфальтобетонного покриття.

До складу заходів з інженерної підготовки території у відповідності з

природними умовами, на ділянках запланованої і перспективної забудови (в ув’язці

з існуючою) необхідно влаштовувати вертикальне планування з метою ліквідації

безстічних ділянок та забезпечення нормативних, стосовно водовідведення, ухилів.

Відведення поверхневих вод з територій кварталів індивідуальної забудови

пропонується відкритою водовідливною мережею з влаштуванням труб у місцях

пересічення з вулицями та проїздами.

В зонах підтоплення – житлова забудова уздовж р. Самара, та р. Татарка, першочерговими заходами для захисту від підтоплення рекомендується упорядкування та підтримання в належному стані існуючого поверхневого водовідводу.

Комплекс додаткових заходів для захисту від підтоплення включає:

- підбір спеціальних фундаментів для споруд;

- додаткову гідроізоляцію підземних частин будинків і споруд;

- для вибору конкретних конструктивних заходів під кожний об’єкт

будівництва або реконструкції необхідно попередньо виконувати

індивідуальні інженерно-геологічні вишукування;

- влаштування пристінних дренажів;

- захист від підтоплення шляхом упорядкування та підтримки в належному

стані існуючого поверхового водовідводу;

- організація відводу поверхневих вод з території відкритою системою каналів та закритою дощовою каналізацією, скидання стоків через очисні відстійники в яри та поди.

Також, на перспективу передбачається розчистка основного русла ріки Самара, що дасть можливість формування системи островів та протоків, та вплине на оздоровлення русла ріки.

3.11. Пропозиції щодо охорони навколишнього природного середовища,

подолання та запобігання проявів негативних природно-техногенних факторів для поліпшення життєвого середовища.

Заходи з охорони атмосферного повітря від забруднення та захисту від

шуму передбачають:

- озеленення санітарно-захисних смуг у відповідності до вимог ДСП 173-96;

- подальше озеленення селища для покращення мікрокліматичних умов та

комфортності проживання населення;

- посилення нагляду та контролю за дотриманням якості води в зонах водозабору;

- створення водоохоронних зон, спрямованих на запобігання забрудненню,

засміченню та виснаженню водних ресурсів; розробка проектів

прибережних захисних смуг;

- запобігання скиду неочищених господарсько-побутових стічних вод і

збільшення ефективності їх очищення;

- організацію каналізування дощових стоків з подальшим їх очищенням на

спорудах очищення дощових стоків.

Водоохоронні зони.

До складу водоохоронної зони входять: заплава річки, надзаплавні тераси, бровки і круті схили корінних берегів, а також балки та яри, що безпосередньо впадають в річкову долину.

Частина водоохоронних зон виділяється як прибережна територія суворого обмеження господарської діяльності - прибережна захисна смуга.

Для струмків, малих річок та водоймищ (з площею дзеркала до 3га), прибережна захисна смуга проектом встановлюється 25м, для середніх річок та водоймищ площею більше 3га –50м.

У межах населених пунктів розмір прибережних захисних смуг визначається з урахуванням містобудівної документації та ситуації, що склалася (п.3 ст.60, Земельний Кодекс України і ст.87 Водний Кодекс).

Межа водоохоронної зони та прибережної смуги для р. Самара та р. Татарка визначається проектами, які розроблено спеціалізованою проектною організацією органів водного господарства.

На території водоохоронних зон забороняється:

1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів;

2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;

3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар’єри тощо), а також у потічки.

Таким чином, з урахуванням вимог п.10.17 ДБН 360-92**, на території населених пунктів в водоохоронних зонах допускається розміщення забудови, при умові обладнання централізованою каналізацією. Режим використання території в водоохоронній зоні є одним з обмежуючих факторів забудови.

Ерозійні процеси

В межах населеного пункту розташовані схили балок, які розмиваються водами з розвитком ерозійних процесів. Це небезпечний геоморфологічний процес, що спричиняє деградацію ґрунті, руйнування комунікацій, погіршення умов господарювання та проживання населення.

Попередження ерозійних процесів здійснюється висаджуванням рослин з розвинутою кореневою системою, закріпленням бровки схилу для попередження промоїн, контролю за водонесучими комунікаціями.

Заходи з санітарного очищення села

Пропозиції з санітарного очищення с. Олександрівка передбачають:

-зменшення кількості твердих побутових відходів, що утилізуються на

полігоні, шляхом впровадження роздільного збору сміття (сортування) та розширення мережі пунктів прийому вторинної сировини;

-оновлення контейнерного господарства з влаштуванням укрупнених

контейнерних майданчиків згідно вимог санітарно-гігієнічних нормативів;

-оновлення парку сміттєвозів з врахуванням схеми роздільного збору сміття.

Першочергові заходи з охорони навколишнього середовища:

-розробити проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж

територій санітарно-захисних зон комунальних та промпідприємств

(п.5.14 ДСП 173-96);

- розробити проект землеустрою щодо організації і встановлення меж

територій земель водного фонду та водоохоронних зон (прибережної

захисної смуги).

3.12.Пропозиції щодо збереження та охорони нерухомих пам’яток культурної спадщини, територій, що мають статус земель історико-культурного призначення

В існуючих межах с. Олександрівка знаходяться об’єкти культурної спадщини:

До об’єктів природно-заповідного фонду на території ради, за межами с.Олександрівка, майже на відстані біля 4,5км на південь, відносяться ділянки природного збереженого середовища площею 71,2 га, а саме:

-балка Бублікова - 11,3га;

- балка Липова - 3,1га;

- балка Орлова - 9,4га;

- балка Осипова - 14,4га;

- балка Павлівська -28га;

- Павлівський ліс -5,0га.

На території Олександрівської сільради, на схилах балок та інших нерозораних територіях, зростають унікальні рослини та збережене біологічне середовище, яке визначає необхідність розширення існуючих природних заповідних територій.

До земель історико-культурної спадщини в проектних межах село Олександрівка розташовано 9 об’єктів культурної спадщини: 8 курганів, а саме: кургани № 5941-1, 5941-2, 5942, 5943, 8498, 8621-1, 8621-2, 8621-3, та 1 пам’ятка історії «Братська могила радянських воїнів»(обліковий № 267).

Пам’ятки відносяться до ІІІ-ІІ тис. р. до нашої ери. Згідно рішення Дніпропетровського облвиконкому від 16.04.1987 року № 180, дані кургани мають категорію пам’яток місцевого значення. Також, відповідно рішення Дніпропетровського облвиконкому від 08.08.1970 року № 618, до пам’яток історії та монументального мистецтва на території сільської ради віднесені «Братська могила радянських воїнів".

Навкруги них встановлені зони охорони, в межах яких діє спеціальний режим використання, згідно ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території», п.13.1.4.

Заходи щодо охорони пам'яток матеріальної культури (історії, етнографії, археології, архітектури тощо) передбачаються в залежності від наукової, історичної, архітектурної і господарської цінності об'єктів, місцезнаходження їх у містобудівній ситуації та по відношенню до туристичних маршрутів.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам’ятки археології, землі, на яких вони розташовані, є державною власністю. Відповідно до ст. 37 зазначеного Закону будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об’єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об’єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

3.13. Пропозиції щодо встановлення режиму використання територій, визначених для майбутніх містобудівних потреб.

На першу чергу пропонується освоєння під будівництво житлової садибної забудови, ділянки (кварталу) №I, загальної площею - 167,4 га, з розміщенням повного комплексу об’єктів соціального обслуговування населення.

Території, які резервуються на перспективу для формування жилої та виробничої зони, тимчасово зберігають своє використання в якості земель сільськогосподарського призначення з можливістю надання в оренду зацікавленим юридичним особам – сільгоспвиробникам, до часу надання ділянок для забудови.

При наданні ділянок в оренду рекомендується збереження вуличної мережі, яка запланована генеральним планом.

3.14.Рекомендації щодо розроблення плану зонування території або черговості виконання плану зонування її окремих частин та детальних планів територій.

На підставі генерального плану розробляється план зонування населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту та плану зонування території подальшим етапом розробки містобудівної документації на місцевому рівні є детальні плани територій.

3.15.Розрахункові показники та заходи щодо розвитку:

3.15.1. Житлового будівництва.

Проектним рішенням нове житлове будівництво передбачається здійснювати відповідно до структури житлової забудови. Загальна кількість нового житла на кінець першого розрахункового етапу (7 років) становитиме 837 садиб.

3.15.2.Системи громадських центрів.

Головний громадський центр селища на даний час практично сформовано в існуючих межах села. Окремі заклади громадського обслуговування розташовано на території села досить компактно.

Містобудівною документацією, в зв’язку з виникненням нових житлових утворень у південній частині села на вільній від забудови території передбачається також будівництво центрів громадського обслуговування

3.15.3.Соціальної інфраструктури державної та комунальної власності (об’єктів освіти, медичного забезпечення, культури та спорту, а також місць поховань, пожежних депо тощо), які забезпечують соціально-гарантований рівень життя згідно з державними будівельними нормами або встановленими цільовими показниками з урахуванням особливостей населеного пункту.

Розрахунок необхідної місткості установ та підприємств обслуговування населення на розрахунковий строк

Проектні пропозиції

У міру зростання чисельності населення, згідно прийнятих рішень генерального плану, продовжувати освоєння вільної території житловою та громадською забудовою. Відстежувати демографічний склад і, в разі збільшення потреби, в місцях дитячих дошкільних закладів, середніх навчальних закладів, передбачити будівництво нових дитячих садків, шкіл та інших необхідних закладів.

Крім того, можлива також реконструкція з розширенням існуючого дитячого садка та реконструкція з розширенням існуючої школи.

Для розвитку села потрібно залучення державних та приватних інвестицій, що буде сприяти подальшому розвитку промислової бази та господарського комплексу, як наслідок збільшить зайнятості населення у цих сферах.

Сільські кладовища

На території села розташоване кладовище по вул. Парковій (біля парку Комарова), вважається закритим, СЗЗ-100м.

З південної сторони траси Т 04-02 існує діюче кладовище, яке планується ввести в межі села СЗЗ-300м.

В західній частині території плануємої до освоєння, до перспективної межі населеного пункту примикає діюче кладовище ж/м Ігрень, СЗЗ-300м (за межами села).

Після припинення нових захоронень та завершення кладовищного періоду (15-20років) слід розглянути можливість скорочення санітарно-захисної зони (СЗЗ) закритих кладовищ до 100м. При цьому, необхідно оформлення відповідного висновку згідно з п.п. 5.7-5.9 ДСП 173-96.

Можливість розміщення перспективної забудови на зазначених територіях слід розглядати лише після отримання відповідного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи про скорочення СЗЗ від кладовища (на безстроковий період) у визначеному чинним законодавством порядку (п.п.5.7-5.9ДСП173-96).

Генпланом передбачається будівництво нового кладовища у західної частині села. Для цього пропонується розширення Ігренського кладовища з урахуванням 300 метрової санзони до планованої забудови.

Об'єкти та місця утилізації побутових відходів

Збором та вивезенням сміття (ТПВ) в селі Олександрівці на сьогоднішній день, відповідно до чинного законодавства займається ТДВ «Дніпрокомунтранс». На території села встановлено близько 50 одиниць сміттєвих баків. Триває укладення відповідних договорів з населенням.

Перспективні заходи структурної перебудови санітарної очистки на території села Олександрівка, передбачають поступовий перехід до сортування та промислової переробки ресурсноцінних твердих побутових відходів.

Пожежне депо

Генеральним планом передбачена територія під розміщення пожежного депо пожежно - рятувального підрозділу на 3од. спец автомобілів, в східної частині нової забудови, в межах колишньої території МТФ (№26).

3.15.4. Озеленених територій загального користування, ландшафтно- рекреаційних територій населеного пункту.

Генеральним планом озеленені території за функціональною містобудівною ознакою поділяються на озеленені території загального користування, рекреаційні та озеленені території спеціального призначення.

Озеленені території загального користування

Згідно з містобудівними нормативами для чисельності населення у 14 794 осіб при нормі 14 м²/особу (зона ІІІ-В підрайону ІІІ-го будівельно-кліматичного району) площа озеленених територій повинна становити приблизно - 207 га.

Площа озеленених територій загального користування в існуючих межах у селі складає близько - 10 га.

У зв’язку з перспективним розвитком села генеральним планом передбачено впорядкування існуючих зелених насаджень загального користування, а також збільшення площі зелених насаджень до 207 га, що покращить санітарно-гігієнічні умови проживання і відпочинку мешканців села та подорожніх.

Озеленені території спеціального призначення

Зелені насадження спеціального призначення висаджуються в прибережних захисних смугах та санітарно-захисних зонах від виробничих територій, на території виробничих підприємств, вздовж ПЛ високої напруги, на вулицях.

На момент розроблення документації зелені насадження існують на житлових вулицях і бульварах та парках села.

Пропонується організувати та озеленити, де це можливо, санітарно-захисні та охоронні зони від існуючих підприємств, ЛЕП, автодороги.

Наявність території для облаштування перелічених об’єктів робить можливим широке застосування прийомів ландшафтної архітектури і дизайну, великого асортименту дерев, кущів, квітів, газонних трав, притаманних для степу, що забезпечить належне рекреаційне використання територій.

3.15.5.Вулично-дорожньої мережі

Пропозиції генерального плану щодо розвитку вуличної-дорожньої мережі пов’язані з майбутнім розташуванням районів нової житлової, промислової забудови, а також з необхідністю проведення реконструктивних заходів для покращення швидкості та безпеки руху транспорту та пішоходів.

Для формування територій нової житлової забудови, промислових підприємств пропонується прокласти нові ділянки житлових вулиць.

Класифікацію вуличної-дорожньої мережі наведено на кресленні «Схема вуличної-дорожньої мережі, міського та зовнішнього транспорту», М 1:5000.

Пасажирський транспорт

На перспективний розвиток не передбачені нові маршрути руху внутрішнього автобусного транспорту.

Генеральним планом пропонується доповнити новими маршрутами по території нового району садибної забудови з урахуванням пішохідної доступності.

Вантажний транспорт.

Розрахунок парку вантажних автомобілів прийнято – 29 авт. на 1000 мешканців. Згідно цього показника, загальна кількість вантажних автомобілів на розрахунковий період становитиме 429 автомобілів. Зберігання та обслуговування вантажного транспорту виконуватиметься на території існуючих автотранспортних та проектних промпідприємств. У випадку необхідності нове АТП може бути розміщене у промислово-комунальній зоні.

Зовнішній транспорт

Основними заходами щодо розвитку пасажирських перевезень на зовнішніх напрямках є:

- покращення рівня обслуговування пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах за рахунок впровадження сучасних інформаційних технологій;

- оновлення та збільшення кількості рухомого складу.

3.15.6.Інженерної інфраструктури за видами

Водопостачання

Існуюча забудова с. Олександрівка має об’єднані з м. Дніпро мережі водо-, газо- та енергопостачання, що зберігається при подальшому розвитку населеного пункту. При цьому необхідні капіталовкладення на модернізацію магістральних міських мереж.

На проектний період зберігається централізована система водопостачання від мереж водопостачання (діаметром 400 мм) МКВП «ДНІПРОВОДОКАНАЛ», об’єднана для господарсько-побутового та виробничого споживання .

Основні заходи щодо вдосконалення і розвитку системи водопостачання:

- для забезпечення господарсько-питних та протипожежних потреб району

нової житлової забудови передбачити влаштування об’єднаної кільцевої

мережі господарсько-питного та протипожежного водопостачання з

введенням води в кожну будівлю;

- передбачити підключення проектної мережі централізованого водопроводу

до існуючих мереж господарсько-питного водопостачання селища.

Гідравлічний розрахунок мереж водопостачання буде виконано на подальших стадіях проектування (стадія «Проект» і «Робоча документація»).

Водовідведення

Каналізування будівель громадського призначення та безсадибної малоповерхової забудови центру с. Олександрівка здійснюється централізовано, двома окремими системами каналізування, із збором стоків на дві насосні каналізаційні станції – по вул. Новій (№30) та вул. Центральній (№30).

Генеральним планом передбачено прийняти систему, розташовану по вулиці Центральній в якості головної системи каналізації, з реконструкцією та ремонтом її мереж та насосної станції, а також будівництвом очисних споруд, на території визначеної генеральним планом (№29), відповідно до сучасних технологій.

Для підключення нової індивідуальної забудови та громадських об’єктів, які передбачаються в південній перспективній частині с Олександрівка, планується розвиток мереж централізованої каналізації.

Теплопостачання

Теплопостачання та гаряче водозабезпечення громадських будівель, безсадибної житлової забудови та індивідуальних будинків с. Олександрівка передбачається здійснювати від індивідуальних пристроїв на газі, електриці та альтернативних видах енергії.

Магістральних мереж та споруд не потрібно.

Газопостачання

Населені пункти Олександрівської сільської ради використовують природний газ для потреб існуючої житлової забудови та об’єктів культурно-побутового призначення, а також виробничих потреб від існуючих мереж ВАТ «Дніпрогаз».

Головний газорозподільчий пункт с. Олександрівка розташований на в’їзді до села. На території села встановлено 2 ГРП (по вул. Колгоспній, Зарічній).

Через систему газопроводів низького тиску газ подається споживачам і використовується для опалення, гарячого водозабезпечення та газових плит для приготування їжі.

Генеральним планом передбачається розвиток мереж газопостачання.

Для районів існуючої забудови планується будівництво мереж низького тиску, в розвиток існуючої двухступеневої системи газозабезпечення.

Для кварталів нової забудови, враховуючи обладнання будинків автономним опаленням на газі, передбачено одноступеневу систему середнього тиску, із зниженням тиску через індивідуальний пристрій на вводі в садибу.

Мережі середнього тиску в межах села передбачено закільцювати.

Електропостачання

Електрозабезпечення с. Олександрівка та виробничих і комунальних підприємств в межах території здійснюється від існуючої державної електропідстанції ПС35/8 «Самарська» потужністю 8МВт.

Для забезпечення існуючої забудови встановлено 51 ТП загальною потужністю 6000кВт,( по розрахунку – питома потужність існуючої забудови біля 3150кВА).

В східної частині плануємої території, біля діючого кладовища, діє збудована сонячна електростанція. Генеральним планом додатково передбачено розміщення 2х майданчиків(3,7га та 5,6га) під будівництво, експлуатацію та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій

Проектом передбачається підключення проектної забудови до існуючої енергосистеми через розвиток кабельної мережі напругою 10кВ, встановлення трансформаторних підстанцій з розрахунку середнього радіусу обслуговування 1-1,5км, і прокладання кабельних ліній до 1кВ по всім вулицям села.

Також трансформаторні підстанції передбачено розміщувати в комунальних зонах перспективних громадських підцентрів.

Санітарне очищення

Згідно Закону України «Про відходи» зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Система санітарного очищення комбінована: планово-подвірна для громадського центру, планово-квартальна для зони індивідуальної забудови. Збирання твердих побутових відходів розраховується в об’ємі 0,3 т \ рік на одного мешканця. Площадки сміттєзбірників передбачаються в системі благоустрою вулиць, з радіусом досяжності 150м, не ближче 20м до вікон .

Утилізація сміття здійснюється на полігон ТПВ м. Дніпро, згідно договорів.

Правилами облаштування і утримання діючих (існуючих) худобомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин у населених пунктах України встановлюється, що трупи тварин, які загинули особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також у випадку загибелі тварин невстановленої етіології, підлягають обов'язковому термічному знешкодженню (спаленню). Рішення про визначення місця спалення приймає головний державний інспектор ветеринарної медицини району на територія якого виявлено захворювання.

Трупи тварин, які загинули з інших причин, конфіскати, тощо - повинні бути утилізовані, перероблені на добрива або інше.

Улаштування нових худобомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин у населених пунктах України забороняється. Існуючі худобомогильники та біотермічні ями виводяться з експлуатації з урахуванням проектних ємностей і термінів експлуатації, з наступним переведенням їх у безпечний стан.

Телефонізація і радіофікація

Близько 80% населення селища має доступ до мережі Інтернет. Провайдери забезпечують швидкість інтернет-з’єднання до 20 Мб/с, більшість мешканців користується кабельним Інтернетом, проте безпровідна мережа також доступна на території громади. Доступні послуги мобільного зв’язку операторів «Київстар», «МТС», «Life».

3.15.7.Дощової каналізації, інженерної підготовки та захисту території.

Село Олександрівка розташоване в береговій зоні р. Самара, на плоскій місцевості, з незначним ухилом в бік водойми. Ґрунти придатні для будівництва, з урахуванням обмежень щодо просідання.

Для запобігання затопленню території села зливовими водойми з прилеглих, вищих по відміткам сільгоспугідь, вздовж дороги Т-04-02 збудовано дві нагорні канави, одна відводить дощові води в бік р. Маячка, друга – в р. Татарку.

На території села, в наслідок забудови нових територій, порушено природні шляхи відведення зливових вод і утворені замкнені пониження. В умовах існуючої забудови необхідно будівництво відкритої, а де неможливо – закритої, зливової каналізації. Місця випуску зливової каналізації в водойму повинні обладнуватись очисними спорудами для першого 10-хвилинного змиву.

Інженерна підготовка та захист території здійснюється з метою підготовки будівництва об’єктів культурно-побутового призначення, громадського обслуговування населення, житлової, комунальної забудови, вулиць, доріг, споруд, малих архітектурних форм, тощо.

Передбачається реконструкція та поліпшення стану існуючих доріг з заміною щебеневих та ґрунтових покриттів.

Нові проектні вулиці передбачаються з асфальтобетонного покриття.

Заходами з інженерної підготовки території у відповідності з природними умовами, на ділянках запланованої і перспективної забудови (в ув’язці з існуючою) передбачене вертикальне планування з метою ліквідації безстічних ділянок та забезпечення нормативних, стосовно водовідведення, ухилів. Відведення поверхневих вод з територій кварталів індивідуальної забудови пропонується відкритою водовідливною мережею з влаштуванням труб у місцях перетину їх з вулицями та проїздами. Першочерговими заходами для захисту від підтоплення рекомендується упорядкування та підтримання в належному стані існуючого поверхневого водовідводу.

На територіях промислових, автотранспортних підприємств, комунальноскладських зон, автостоянок, гаражів, ринків, смітників і інших джерел забруднення необхідно створити локальні відомчі системи водовідведення й очищення поверхневих і дощових вод різного ступеня складності в залежності від особливостей функціонального використання територій і водозбірної площі з максимальною можливістю оборотного використання очищених дощових стоків.

У разі неможливості оборотного використання стоків для виробничих потреб або поливу території, вони скидаються до селищної мережі дощової каналізації з подальшим доочищенням на очисних спорудах.

На очисних спорудах дощової каналізації необхідно передбачити повну очистку поверхневого стоку відповідно до норм «Правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами». Очищені стоки рекомендується використовувати для оборотного водопостачання, а невикористані слід випускати у водні об’єкти. Пропозиції даного розділу потребують уточнення на наступних стадіях проектування.

3.16. Перелік організаційних заходів із реалізації генерального плану.

1.Згідно п.1 ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно - господарського устрою, який після його затвердження стає невід’ємною частиною генерального плану.

2. Необхідно забезпечити загальну доступність матеріалів генерального плану шляхом його розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, а у разі неможливості - в загальнодоступному місці у приміщенні сільради.

3. Для встановлення меж с. Олександрівка необхідно розробити проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно – територіальної одиниці. Рішення про встановлення (зміну) меж сіл, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських рад.

3.17. Основні показники генерального плану населеного пункту

ДОДАТКИ,

ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ

ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ